Quercus gravesii

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Рід: Дуб (Quercus)
Вид: Q. gravesii
Quercus gravesii
Sudw., 1927[1]

Посилання
Вікісховище: Quercus gravesii
Віківиди: Quercus gravesii
EOL: 1151572
IPNI: 215901-2
ITIS: 19346
МСОП: 34665
NCBI: 1435021

Quercus gravesii — вид рослин з родини букових (Fagaceae); поширений на півдні США й на півночі Мексики.

Опис ред.

Це від невеликого до середнього листопадне дерево заввишки до п'ятнадцяти метрів. Кора чорна, грубо борозниста, гладка на гілках. Гілочки сіро-зелені або червонувато-коричневі, голі, з непомітними сочевичками. Листки яйцеподібні, довгасті, ланцетні або еліптичні, тонкі, шкірясті, 10–18 × 5–9 см; основа округла або клиноподібна; верхівка гостра й має колючий або щетинистий кінчик; край верхівково з 2–3 парами часточок з щетинистими кінчиками, з глибокими округлими пазухами, кінцева частка видовжена; верх голий, блискучий світло-зелений; низ блідо-червонувато-коричневий; червоні восени; ніжка гола, 1–3 см. Тичинкові суцвіття довжиною 6–7 см рідко волохаті; маточкові суцвіття до 1.5 см з 1–3 квітками. Жолуді поодинокі, на короткій ніжці; горіх від яйцеподібної до еліпсоїдної форми, рідко майже кулястий або довгастий, 9–16 × 5.5–11 мм, від гладкого до запушеного, особливо на верхівці; чашечка глибиною 4.5–8.5 мм × шириною 7.5–12 мм, охоплює 1/3–1/2 горіха[2][3][4].

Цвіте навесні. Період плодоношення: жовтень — листопад наступного року[3][4].

Поширення й екологія ред.

Країни поширення: Мексика (Коауїла, Чихуахуа, Нуево-Леон); США (Техас)[2][5][6].

Зростає на середніх та високих північних і північно-західних схилах, у долинах або поруч із потоками у вологих каньйонах, часто утворюючи густі ліси; росте на висотах 1200–2300 м[2].

Загрози ред.

Дуже чутливий до затоплення водою. Тваринництво призводить до зниження якості середовища проживання. Перевипас худоби, відведення води, «видобуток» водоносного шару та надмірний збір місцевих рослин і тварин вважаються найбільшою загрозою для біорізноманіття. Посухи, що супроводжуються замерзанням, є серйозними загрозами[2].

Примітки ред.

  1. The Plant List. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24.10.2020. (англ.)
  2. а б в г Jerome D. (2017). Quercus gravesii. The IUCN. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24.10.2020. (англ.)
  3. а б Oaks of the World. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24.10.2020. (англ.)
  4. а б Flora of North America. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24.10.2020. (англ.)
  5. U. S. Department of Agriculture, National Agricultural Library (1976). Atlas of United States trees: volume 3. Minor western hardwoods. Washington, D.C. : U.S. Dept. of Agriculture, Forest Service.
  6. Tropicos | Name - Quercus gravesii Sudw. legacy.tropicos.org. Процитовано 17 травня 2023.