Quercus acutifolia
| Quercus acutifolia | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus acutifolia Née, 1801[1] | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Quercus anglohondurensis C.H.Mull. Quercus grahamii sensu A.DC. Quercus montserratensis C.H.Mull. Quercus tenuiaristata Trel. | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus acutifolia — вид рослин з родини букових (Fagaceae); поширений в Америці від Мексики до Гватемали. На листках — гострі кінчики й крайові зубці, через які й надали виду його епітет[2].
Опис ред.
Це листопадне або пізньо-листопадне дерево, яке зазвичай досягає 10–40 м у висоту зі стовбуром 15–100 см у діаметрі. Кора темно-коричнева, шорстка, розбита на квадратні пластинки. Гілочки стають голими, червоно-коричневими, з численними блідими сочевичками. Листки від широко-ланцетних до яйцюватих або обернено-яйцюватих, 5–10(20) × 2–6 см, товсто шкірясті; основа округла або субсерцеподібна або послаблена; верхівка загострена; край переважно цілий, потовщений, вигнутий; верх темно-оливково-зелений, голий, злегка блискучий; низ майже безволосий із золотистими залозистими волосками, іноді з пазушними пучками; ніжка листка гола, завдовжки 0.7–3 см. Тичинкові сережки довжиною 4–11 см, запушені, з 20–50 квітками, з лютого по березень; маточкові сережки 0.6–2 см, від 1 до 4-квіткові. Жолудів 1–4, дворічні, на товстій ніжці 2–20 мм; горіх яйцюватий, 1–1.9 см; чашечка укриває 1/3 або 1/2 горіха[2][3].
Період цвітіння: березень — липень. Дає зрілі плоди в червні — липні в південних районах ареалу Центральної Америки, а в жовтні — у найпівнічніших популяціях. Дерева дуже повільно ростуть і мають дуже довгий життєвий цикл, коли дерева досягають стадії розмноження, вони дають плоди лише з періодичністю від п'яти до десяти років[2][3].
Середовище проживання ред.
Країни поширення: Беліз, Гватемала, Гондурас, Мексика крім півночі[2].
Росте в дубових, сосново-дубових та змішаних лісах, часто у відкритих лісах на вологих схилах та плоскогір'ях, а також у вологих ярах та балках; на висотах 1000–2500 м[2].
Використання ред.
Q. acutifolia виробляє тверду деревину, яка використовується місцево на дрова та деревне вугілля, а також для інструментів, стовпів огорожі, будівельних матеріалів. Кору можна використовувати в лікувальних цілях для лікування опіків[2].
Загрози ред.
Зміна клімату становить серйозну загрозу для Q. acutifolia. Середовище існування продовжує стикатися з високими показниками вирубки та знищення середовищ існування через наслідки комерційної вирубки та розчищення земель для сільського господарства та випасу худоби[2].
Примітки ред.
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Wenzell K. & Kenny L. (2015). Quercus acutifolia. The IUCN. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 15.10.2020. (англ.)
- ↑ а б Oaks of the World. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 15.10.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |