Вікіпедія

QNX

QNX — комерційна POSIX-сумісна операційна система реального часу. QNX призначена в першу чергу для вбудованих систем. Вважається[ким?] однією з найкращих реалізацій концепції мікроядерних операційних систем.

QNX
Розробник BlackBerry Limited
Родина ОС Unix-подібна операційна система, Операційна система реального часу
Робочий стан Ведеться розробка майбутніх версій
Вихідна модель закритий
Тип ядра Мікроядро
Ліцензія Пропрієтарна
www.qnx.com

Розробника системи, фірму QNX Software Systems, у 2004 придбав Harman International[1], а в 2010 він був проданий канадській компанії Research In Motion (RIM, пізніше BlackBerry)[2] Платформа RIM BlackBerry Tablet OS базується на технологіях компанії QNX Software Systems.

Архітектура ред.

Цей розділ потребує доповнення.

QNX базується на ідеї роботи основної частини своїх компонентів (сервіси) поза ядром. Це відрізняє її від традиційних монолітних ядер, в яких ядро операційної системи — це одна велика програма, яка складається з багатьох «частин». Використання мікроядра в QNX дозволяє відключати будь-яку непотрібну в поточній ситуації функціональність без зміни ядра.

Версії QNX 2 і 4 працюють лише на процесорах архітектури x86 і не є повністю POSIX-сумісними.

2001-го року представлена QNX Neutrino, архітектура якої зазнала великих змін. Крім орієнтації на POSIX-стандарти і реалізації тредів безпосередньо у ядрі, система стала багатоплатформною і була портована на кілька 32-розрядних процесорних архітектур, таких як x86, MIPS, PowerPC, ARM і SuperH.

Для архітектури x86 образ файлової системи[en] (що поєднує у собі мікроядро з менеджером процесів, менеджери ресурсів (драйвери), а також програми і бібліотеки користувача) може бути побудований з підтримкою специфікації Multiboot і завантажений початковим завантажником GNU GRUB.

Ліцензування ред.

Цей розділ потребує доповнення.

12 вересня 2007 року QNX Software Systems оголосила про доступність SVN-репозиторію з текстами багатьох компонентів QNX (мікроядро і системні менеджери, повна бібліотека С, утиліти). Водночас, початкові коди багатьох необхідних компонентів, що працюють у просторі користувача (файлові системи, менеджери блокових пристроїв, мережний стек) відкриті не були.[3]

9 квітня 2010 року Research In Motion оголосила про купівлю QNX Software Systems у Harman International Industries.[4] У той же день доступ до SVN-репозиторіїв з текстами QNX було обмежено для широкого загалу.[5]

QNX не є вільним програмним забезпеченням, оскільки у більшості опублікованих файлів міститься ліцензія, що прямо забороняє поширення і модифікацію програм без письмової згоди QNX Software Systems і оплати відповідних відрахувань. Втім, це не завадило як мінімум одній копії сирцевого дерева QNX поширитися через GitHub[a]; станом на 2020 рік репозиторій клонували більше 60 користувачів.[6]

Версії ред.

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2019)

QNX 2 ред.

QNX 4 ред.

Демонстраційна дискета ред.

5 червня 1997 року співробітник QNX Ден Гільдебранд оголосив у конференції Usenet comp.os.linux.development.system про доступність для вільного використання образу дискети об'ємом 1440 кілобайт, що містив повноцінну операційну систему для настільних комп'ютерів, включно з web-браузером. Система містила, зокрема, наступні компоненти:[7]

  • Операційна система реального часу QNX 4 (ядро, бібліотеки, драйвери пристроїв, що працюють у просторі користувача як звичайні процеси)
  • Графічна підсистема Photon microGUI з базовою підтримкою кількох відеокарт
  • Веббраузер Voyager (з підтримкою HTML 3.2) і вебсервер Voyager
  • Стек протоколів TCP/IP, включно з підтримкою PPP (з автентифікацією по PAP або CHAP)
  • Графічні програми, у тому числі оглядач файлів і текстовий редактор
  • Близько 180 кілобайт документації у форматі HTML

QNET і протокол FLEET ред.

  • Прозора розподілена обробка даних (англ. Transparent Distributed Processing)

QNX 6 (Neutrino) ред.

Менеджери ресурсів ред.

QNX 7 ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Репозиторій вперше поширили співробітники Інституту менеджменту і інженерії кантону Во (Швейцарія), втім, не зазначивши, чи отримали вони письмову згоду від QNX/BlackBerry для таких дій.

Джерела ред.

  1. ↑ QNX Joins Harman International Family. Архів оригіналу за 18 квітня 2010. Процитовано 11 квітня 2010.
  2. ↑ Research In Motion to Acquire QNX Software Unit from Harman International. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 12 квітня 2010.
  3. ↑ QNX Publishes Neutrino Source Code and Opens Development Process (англ.). QNX Software Systems. 12 вересня 2007. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 20 грудня 2020.
  4. ↑ RIM to buy QNX Software. The Globe and Mail (англ.). Toronto. The Canadian Press. 9 квітня 2010. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2010.
  5. ↑ Updated QNX Source Access Policy FAQ. community.qnx.com (англ.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 20 грудня 2020.
  6. ↑ MONARTIS. School of Management and Engineering Vaud. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  7. ↑ Dan Hildebrand (5 червня 1997). The 1.44M Web Challenge. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 2 серпня 2019.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "qnx4_netinstall", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "ycomb", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=QNX&oldid=41891945