Псевдокунячі акули
Псевдокунячі акули | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Псевдокунячі акули (Pseudotriakidae) — родина акул з ряду кархариноподібних (Carcharhiniformes). Має 3 роди та 5 видів.
Опис ред.
Довжина представників цієї родини варіює в широких межах — від 56 см до 2,5 м. Голова округлої форми з помірно витягнутою мордою. Перед очима є глибока шкіряна складка. Миготлива перетинка недорозвинена. Вусики відсутні. Міжніздряна відстань у 1,5 рази більша, ніж у куницевих акул. Рот довгий, трикутний. Особливістю є дуже велика основа спинного плавця. Вона довша за хвостовий плавець[уточнити]. Нижня лопать хвостового плавця невелика або повністю відсутня.
Забарвлення цих акул сіре, буре, чорне, у низки видів з білими відтінками з боків.
Спосіб життя ред.
Тримаються переважно на значній глибині — до 2000 м, хоча можуть траплятися на рівні 130 м, біля континентальних схилів та шельфів. Живляться дрібною донною рибою та безхребетними.
Це яйцеживородні риби. Ембріони харчуються жовтком всередині самиці.
Розповсюдження ред.
Зустрічаються у західній частині Тихого океану, також на заході Індійського океану.
Роди та види ред.
- Рід Gollum Compagno, 1973
- Gollum attenuatus (Garrick, 1954)
- Gollum suluensis Last & Gaudiano, 2011
- Рід Planonasus Weigmann, Stehmann & Thiel, 2013
- Planonasus parini Weigmann, Stehmann & Thiel, 2013
- Planonasus indicus Ebert, Akhilesh & Weigmann, 2018
- Рід Pseudotriakis de Brito Capello, 1868
- Pseudotriakis microdon de Brito Capello, 1868
Джерела ред.
- Compagno, L.J.V., M. Dando and S. Fowler (2005). Sharks of the World. Princeton University Press. pp. 257–260. ISBN 978-0-691-12072-0.