Сойка чубата
| Сойка чубата | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Platylophus galericulatus (Cuvier, 1817) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сойка чубата[2] (Platylophus galericulatus) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae), монотипний у роді чубата сойка (Platylophus). Поширена від М'янми і Таїланду на південь до Суматри, Яви і Борнео.
Опис ред.
Цих птахів легко впізнати по характерному чубчику на голові. Оперення у дорослих птахів залежно від підвиду може бути чорним або червонувато-коричневим. У всіх випадках на потилиці видна широка біла поперечна смуга. Дзьоб і ноги темно-сірі. Самці і самиці зовні схожі. У молодих птахів оперення на нижній частині тіла смугасте. Тіло завдовжки до 33 см. На островах Борнео і Суматра мешкає особливий підвид з характерним червонувато-коричневим оперенням.
Спосіб життя ред.
До цих пір їхні звички залишаються маловивченими. Сойки чубаті — дуже сміливі птахи і не поспішають відлетіти при появі людини, особливо якщо зайняті при цьому пошуками здобичі на гілках дерева. Ці сойки часто піднімають і опускають свій чубчик, а їх крики нагадують звук тріскачки. Чашоподібне гніздо будують на деревах з гілок. Живляться безхребетними.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2012). Platylophus galericulatus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання ред.
- Colin Harrison & Alan Greensmith: Vögel. Dorling Kindersly Limited, London 1993,2000, ISBN 3-8310-0785-3
- Bryan Richard: Vögel. Parragon, Bath, ISBN 1-4054-5506-3
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |