Pilocarpus
Пілокарпус (лат. Pilocarpus) — рід вічнозелених дерев і чагарників родини Рутові (Rutaceae), що ростуть в тропіках Америки (Бразилія) і Вест-Індії.
| Pilocarpus | |
|---|---|
| |
| Paraguay Jaborandi (Pilocarpus pennatifolius) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Рутові (Rutaceae) |
| Підродина: | Zanthoxyloideae |
| Рід: | Pilocarpus Vahl |
| Види | |
|
див. текст | |
 Вікісховище: Pilocarpus
| |
Листки непарноперисті (1-4-парні), на них добре помітні масляні залозки.
Квітки зібрані в довгі кінцеві або пазушні суцвіття — колоски.
Листя пілокарпусу дрібнолистого (Pilocarpus microphyllus), рідше — пілокарпусу перистолистого (Pilocarpus pennatifolius) і деяких інших видів містять алкалоїд пілокарпін (похідне імідазолу) і є джерелом його промислового отримання.
У медичній практиці застосовують пілокарпіна гідрохлорид для зниження внутрішньоочного тиску. Раніше використовувався як потогінний засіб і зовнішньо для зміцнення і зростання волосся; в гомеопатії — як зневоднюючий засіб.
Посилання ред.
- Пілокарпус перистолистий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 349. — ISBN 5-88500-055-7.