Лорі-самітник
| Лорі-самітник | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Vini solitaria (Suckow, 1800) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus solitarius Phigys solitarius Vini solitarius | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ло́рі-самі́тник[2] (Vini solitaria) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Фіджі.
Опис
ред..jpg)
Довжина птаха становить 20 см. У самців щоки, голо, груди і верхня частина живота яскраво-червоні, тім'я темно-фіолетове. Потилиця зелено-червона, деякі пера на ній видовжені. Крила, спина і хвіст зеленуваті. Нижня частина живота фіолетова. Дзьоб жовтувато-оранжевий, лапи рожевувато-оранжеві, райдужки оранжево-червоні. У самиць верхня частина голови блідіша, зеленувате. Молоді птахи мають дещо блідіше забарвлення, груди і верхня частина живота у них поцятковані фіолетовими смужками, дзьоб коричневий, очі світло-карі.
Поширення і екологія
ред.Лорі-самітники мешкають на більшості фіджійських островів. Викопні рештки свідчать про те, що раніше вони мешкали також на Тонзі, однак вимерли там після появи на островах полінезійців[4]. Лорі-самітники живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються парами або зграйками, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами, насінням, нектаром і квітками, полюбляють плоди і квітки коралових дерев, кокосових пальм та інтродукованих африканських тюльпанових дерев (Spathodea campanulata). Гніздяться в дуплах дерев. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 30 днів, пташенята покидають гніздо через 9 тижнів після вилуплення.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція червоногорлих лорікетів становить менш ніж 50 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також хижацтво з боку інтродукованих щурів, індійських мангустів і диких кішок.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Vini solitaria. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Steadman D, (2006). Extinction and Biogeography in Tropical Pacific Birds, University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-77142-7
Джерела
ред.- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0.
- Forshaw, Joseph M. (2006). Parrots of the World; an Identification Guide. Illustrated by Frank Knight. Princeton University Press. ISBN 0-691-09251-6.
- Low, Rosemary (1978). Lories and Lorikeets. Melbourne: Inkata Press. ISBN 0-909605-08-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |