Вікіпедія

PEGIDA

PEGIDA (Пеґі́да, скорочено від нім. Patriotische Europäer gegen die Islamisierung des Abendlandes - Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу) — німецький анти-ісламський політичний рух, заснований у Дрездені у 2014 році рух PEGIDA вважає, що Німеччина все більше ісламізується[1] та визначає себе в опозиції до ісламського екстремізму. Вважається ксенофобською[2][3][4][5][6][7].

Patriotische Europäer gegen die Islamisierung des Abendlandes
(PEGIDA)
Дата заснування грудень 2014
Тип Політичний рух
Засновники Lutz Bachmannd
Голова Lutz Bachmannd
Адреса Дрезден
Офіційний сайт pegida.de
CMNS: PEGIDA у Вікісховищі
Демонстрація прхильників PEGIDA в Дрездені, 25 січня 2015

PEGIDA хоче стримувати імміграцію; вона звинувачує владу у невиконанні законів про імміграцію[8]. PEGIDA провела багато демонстрацій; також часто було проведено багато публічних демонстрацій проти них[9] .У 2015 році Лутц Бахманн, засновник PEGIDA, вийшов з руху після того, як він, за повідомленнями, видавав себе за Адольфа Гітлера і зробив расистські заяви в Facebook[10]. Пізніше він був відновлений[11].

Діяльність ред.

PEGIDA заснувала в Дрездені група з 12 осіб на чолі з Лутцом Бахманном. Починаючи з жовтня 2014 року PEGIDA через соціальні мережі організовувала щотижневі демонстрації, і коли вони стали масовими, це привернуло увагу суспільства. Так, демонстрацій 7 грудня зібрала бл. 10 тис. осіб, а 15 грудня — 15 тис. осіб. Серед гасел цих демонстрацій були такі: "За збереження нашої культури", "Проти релігійного фанатизму" та "Проти релігійних воєн на німецькій землі".

5 січня 2015 в багатьох німецьких містах відбулися демонстрації як прихильників, так і противників руху, що зібрали загалом бл. 30 тис. осіб, з них 18 тис. у Дрездені.

Коментатори пояснюють успіх організації незадоволенням людей європейською імміграційною політикою та недовірою до політиків і засобів масової інформації.

Політичні погляди ред.

В грудні 2014 PEGIDA опублікувала анонімний маніфест, у якому проголошувала боротьбу на захист юдейсько-християнської культури Німеччини та толерантність щодо поміркованих мусульман. Ісламізм у ньому названо жінконенависницькою та жорстокою ідеологією. В маніфесті сказано, що воєнні біженці повинні отримувати притулок у Німеччині, він також називає тодішні заходи щодо розселення біженців недостатніми і негуманними. PEGIDA виступає за більш децентралізований розподіл засобів і розселення іммігрантів у країнах Європейського Союзу. Вона хоче, аби німецька імміграційна політика опиралася на досвід Нідерландів та Швейцарії, щоби полегшити інтеграцію іноземців у німецьке суспільство. Чинні закони мають бути суворо дотримувані, поліції повинно бути надано додаткове фінансування, а приплив біженців та іммігрантів із кримінальним минулим має припинитися. Крім того, PEGIDA виступає проти обмежень на свободу слова, введених через гендерну проблематику і політкоректність.

Примітки ред.

  1. ↑ The End of Tolerance? Anti-Muslim Movement Rattles Germany. Der Spiegel. 21 грудня 2014. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 3 січня 2015.
  2. ↑ Proteste der fremdenfeindlichen Bewegung – „Pegida“-Aktionstag floppt. tagesschau.de. 6 лютого 2016. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 28 вересня 2019.
  3. ↑ Christian Tretbar (20 лютого 2016). Die Schande von Clausnitz. tagesspiegel.de. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  4. ↑ SPD-Generalin Fahimi: „Pegida ist das hässliche Gesicht Deutschlands“. welt.de. 19 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 27 вересня 2018.
  5. ↑ Flüchtlingshetze in Clausnitz und Bautzen: Pegida lobt den Mob. stuttgarter-zeitung.de. 23 лютого 2016. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  6. ↑ „Mut der Bürger“ – Pegida applaudiert den Clausnitz-Pöblern. stern.de. 23 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
  7. ↑ Tim Röhn (22 лютого 2016). Wie Pegida die Schande von Clausnitz verherrlicht. welt.de. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2019.
  8. ↑ Who goes to German Pegida 'anti-Islamisation' rallies. BBC News Online. 13 січня 2015. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 6 лютого 2020.
  9. ↑ Germany anti-Islamic protests: Biggest Pegida march ever in Dresden as rest of Germany shows disgust with lights-out. The Independent. 5 січня 2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 6 лютого 2020.
  10. ↑ Germany's Pegida anti-Islam movement unravelling. The Daily Telegraph. 28 січня 2015. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  11. ↑ Knight, Ben (23 лютого 2015). Pegida head Lutz Bachmann reinstated after furore over Hitler moustache photo. The Guardian. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: PEGIDA

Див. також ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=PEGIDA&oldid=35692884