P-процес

p-процес — ядерна реакція захоплення протона важким атомним ядром. Призводить до утворення нового ядра, з більшим атомним номером. Є одним зі шляхів нуклеосинтезу, який відбувається в надрах зір.

Відповідний механізм нуклеосинтезу вперше описано у відомій праці Маргарет і Джеффрі Бербіджів, Фреда Хойла та Вільяма Фаулера^[1]. Спочатку вважалося, що процес відбувається в багатих Гідрогеном оболонках наднових^[2]. Однак пізніше з'ясувалося, що відповідні умови там не виникають^[3]^[4]. Внесок цього процесу в порівнянні з іншими процесами утворення важких ядер (s-процес, r-процес) порівняно невеликий. Проте він (разом із Rp-процесом) забезпечує утворення так званих обійдених ядер (стабільні ядра, порівняно багаті на протони такі як ⁷⁴Se, ⁷⁸Kr, ⁸⁴Sr, ⁹⁰Mo^[5]), утворення яких у ланцюжках реакцій захоплення нейтронів та бета-розпаду неможливе або малоймовірне.

Посилання ред.

↑ E.M. Burbidge, G.R. Burbidge, W.A. Fowler, and F.Hoyle (1957). Synthesis of the Elements in Stars. Rev Mod Phy. 29 (4): 547. doi:10.1103/RevModPhys.29.547. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 26 січня 2011. (англ.)
↑ р-Процес // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 389. — ISBN 966-613-263-X.
↑ Audouze, J.; Truran, J. W. (1975). p-Process Nucleosynthesis in Postshock Supernova Envelope Environments (PDF). The Astrophysical Journal. 202 (1): 204—213. Bibcode:1975ApJ...202..204A. doi:10.1086/153965. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 17 жовтня 2021.
↑ Rauscher, T. (19-23 July 2010). Origin of p-Nuclei in Explosive Nucleosynthesis. 11th Symposium on Nuclei in the Cosmos. Proceedings of Science (опубліковано опубліковано 12/2010). NIC XI (059). arXiv:1012.2213. Bibcode:2010arXiv1012.2213R.
↑ Б.C. Ишханов, И.М. Капитонов, И.А. Тутынь (1998). 12. Обойдённые ядра. Нуклеосинтез во Вселенной. М.: Изд-во Московского университета. Архів оригіналу за 17 квітня 2011. Процитовано 10 січня 2011. (рос.)

[1] E.M. Burbidge, G.R. Burbidge, W.A. Fowler, and F.Hoyle (1957). Synthesis of the Elements in Stars. Rev Mod Phy. 29 (4): 547. doi:10.1103/RevModPhys.29.547. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 26 січня 2011. (англ.)

[2] р-Процес // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 389. — ISBN 966-613-263-X.

[1975ApJ...202..204A-3] Audouze, J.; Truran, J. W. (1975). p-Process Nucleosynthesis in Postshock Supernova Envelope Environments (PDF). The Astrophysical Journal. 202 (1): 204—213. Bibcode:1975ApJ...202..204A. doi:10.1086/153965. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 17 жовтня 2021.

[arXiv1012.2213-4] Rauscher, T. (19-23 July 2010). Origin of p-Nuclei in Explosive Nucleosynthesis. 11th Symposium on Nuclei in the Cosmos. Proceedings of Science (опубліковано опубліковано 12/2010). NIC XI (059). arXiv:1012.2213. Bibcode:2010arXiv1012.2213R.

[5] Б.C. Ишханов, И.М. Капитонов, И.А. Тутынь (1998). 12. Обойдённые ядра. Нуклеосинтез во Вселенной. М.: Изд-во Московского университета. Архів оригіналу за 17 квітня 2011. Процитовано 10 січня 2011. (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]