Otocinclus
Otocinclus vestitus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Сомоподібні (Siluriformes)
Родина: Лорікарієві (Loricariidae)
Підродина: Hypoptopomatinae
Рід: Otocinclus
Cope, 1871
Посилання
Вікісховище: Otocinclus
Віківиди: Otocinclus

Otocinclus (Отоцинклюс) — рід риб триби Hypoptopomatini з підродини Hypoptopomatinae родини Лорікарієві ряду сомоподібні. Має 19 видів. Інша назва «карликова присоска». Наукова назва походить від грецького слова oto, тобто «вухо», та латинського слова cinclus — «ґратчастий».

Опис ред.

Загальна довжина представників цього роду коливається від 2,4 до 5,5 см. Голова дещо сплощена зверху. На голові з боків присутні отвори. Рот нагадує присоску. Очі середнього або великого розміру. Тулуб витягнутий, стрункий, вкрито дрібними кістковими пластинками, але на череві кісткові пластини чергуються з вільними від них зонами. У цих сомів поєднання між стравоходом і шлунком може розширюватися у збільшений, кільцеподібний дивертикул, що дозволяє дихати повітрям. Спинний плавець доволі високий, з 1-2 шипами. Жировий плавець відсутній. Грудні плавці витягнуті. Черевні плавці трохи поступаються останнім. Анальний плавець менший за спинний, з 1 шипом. У поперечному розрізі хвостове стебло прямокутне. Хвостовий плавець витягнутий, з виїмкою або розрізаний.

Забарвлення коливається від сріблястого й світло-сірого до чорного. По тілу можуть проходити поздовжні та поперечні світлі або коричневі смужки, також плями на плавцями різної форми.

Спосіб життя ред.

Це демерсальні риби. Зустрічаються в лісових струмках і заливних луках з каламутною або чорною водою з помірною течією, поблизу поверхні. У місцях проживання цих сомів багато рослинності, під листами яких люблять «висіти» сомики. Завдяки особливій будові організму здатні дихати повітрям. Випускають повітря через зябра і рот. Після повернення на дно, рибам не потрібно прокачувати щічні порожнини, оскільки вони здатні поглинати кисень з проковтнутого повітря.

Тримаються зазвичай косяками. Деякі види (O. macrospilus) обожнюють подорожувати серед коренів плавучої рослинності, які можуть утворювати цілі острівці. Тримаються піщаного або земляного дна. Активні вдень. Живляться детритом, перифітоном і м'якими водоростями.

Самиця відкладає кладку з ікри. Проте самець і самиця не піклуються про неї. Через 3-4 дні з'являються мальки, а ще через 2-3 дні мальки самостійно плавають.

Розповсюдження ред.

Мешкають у річках Бразилії, Колумбії, Венесуели, Перу, Еквадора, Болівії, Парагвая.

Тримання в акваріумі ред.

Це популярні акваріумні рибки. Потрібна ємність від 60 літрів. На дно насипають дрібний пісок темних тонів і поміщають як декорації невеликі корчі та каміння. Необхідно 50 % площі засадити рослинами з широким листям. Вітаються й плаваючі на поверхні рослини з довгими корінцями.

Неагресивні риби. Містять групою від 10 особин. Сусідами можуть бути дрібні харацинові — нанностомуси, аксельрод, а також хастатуси і хабросуси. У великих ємностях отоцинклюси знайдуть самі ніж прогодуватися. Залишається їх тільки підгодовувати шматочками свіжих овочів і таблетками (чипсами) для рослиноїдних сомів. З технічних засобів знадобиться внутрішній фільтр середньої потужності для створення помірної течії, компресор. Температура тримання повинна становити 20-25 °C.

Види ред.

Джерела ред.

  • Günther Sterba: Süßwasserfische der Welt. Weltbild Verlag, Augsburg 2002, ISBN 3-89350-991-7.
  • Schaefer, S.A., 2003. Loricariidae — Hypoptopomatinae (Armored catfishes). p. 321—329. In R.E. Reis, S.O. Kullander and C.J. Ferraris, Jr. (eds.) Checklist of the Freshwater Fishes of South and Central America. Porto Alegre: EDIPUCRS, Brasi.l.
  • Ribeiro, A.C. & Lehmann, A., P. (2016): A new Otocinclus (Siluriformes: Loricariidae: Hypoptopomatinae) from the Rio Juruena Basin, central Brazil. Zootaxa, 4147 (3): 240—246.
  • Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2016). Види роду Otocinclus на FishBase. Версія за червень 2016 року.