Nosoderma diabolicum
| Nosoderma diabolicum | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Nosoderma diabolicum LeConte, 1851 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Nosoderma diabolicum — вид жуків родини зоферід (Zopheridae).
Поширення
ред.Вид поширений на південному заході США. Живе в безплідних, жарких і сухих районах.[1]
Опис
ред.Жуки завдовжки 16-22 мм.[2] Забарвлення спини варіюється від світло-коричневого до темно-сірого кольору. На елітрах виділяються невеликі плями кремового, золотого та чорного кольорів. Поверхня покрита хітинованими виростами — щетинками. Деякі нечіткі ямки заповнені чорними щетинками у формі листка. Крайові зони надкрила міцно з'єднані з боків, тому жук не може літати. Проторакс довший, ніж ширший, широкий в середині, вузький біля основи, з лопатевим бічними кутами. Щелепи міцні та сильні, мають два добре розвинених зуба.
Цей жук відомий своєю витривалістю. Його товсті, щільно шаруваті та взаємозв'язані елітри, пов'язані з черевцем складними боковими опорними структурами, здатними витримувати навантаження 149 ньютонів, що дорівнює тиску предмета вагою 15 кг.[1] Колекціонерам цей жук відомий тим, що його неможливо проколоти ентомологічною булавкою. Спеціаліст з матеріалознавства Девід Кісайлус (David Kisailus) з Каліфорнійського університету в Ірвайні і його колеги провели ряд експериментів і встановили, що екзоскелет цієї комахи витримує силу, яка в 39 000 разів перевищує вагу тіла жука. Американські журналісти порівнюють це з людиною, що витримує вагу 40 танків «Абрамс М1», а англійські — з вагою близько 280 двоповерхових автобусів. Допомагають в цьому як форма хітинового панцира, так і його внутрішня структура. Плоска, а не опукла поверхня надкрила жука сприяє рівномірному розподілу тиску. Самі надкрила складаються з надміцного шаруватого матеріалу, багатого білком. Окремі шари панцира можуть тріснути під тиском, але це не призводить до руйнування всієї хітинової оболонки. Шари беруть участь і в перерозподілі навантаження на інші частини екзоскелета, так як надкрила жука з'єднані з черевними покривами, утворюючи своєрідні «бічні опори», схожі на переплетені пальці.
Спосіб життя
ред.Живе на грибах, що ростуть під корою дубів. Нелітаючий. Тривалість життя становить два роки. Коли на них нападають хижаки, вони прикидаються мертвими і чекають, поки ворог відпустить.
Примітки
ред.- ↑ а б Even a car can’t kill this beetle. Here’s why. Science. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
- ↑ Gabriela Parra-Olea & Mario García-París: Re-evaluation of the genera Phloeodes, Noserus and Nosoderma (Coleoptera: Zopheridae) with description of a new species of Nosoderma from northern México, Annales- Societe Entomologique de France 42 (2), 2006, S. 215—230, DOI:10.1080/00379271.2006.10700625
Посилання
ред.- У чому секрет жука, якого не розчавить навіть автомобіль [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |