Вікіпедія

No Code

альбом Pearl Jam

No Code — четвертий студійний альбом рок-гурту Pearl Jam, що вийшов 1996 року[1].

No Code
Виконавець Pearl Jam
Дата випуску 27 серпня 1996
Жанр альтернативний рок, ґрандж, психоделічний рок і експериментальний рок
Тривалість 2977 секунда
Мова англійська
Лейбл Epic Records
Продюсер Брендан О'Браєнd

Історія створення ред.

Четвертий альбом Pearl Jam суттєво відрізнявся від трьох попередніх, випущених з 1991 по 1994 роки в період розквіту гранджу. До цього сіетлський гурт знаходився в центрі уваги, гравши гучні та величні рок-пісні, що пасували «стадіонному року». Проте вже на Vitalogy (1994) з'явились ознаки того, що колектив намагається позбутись будь-яких ярликів та створити щось нове і незвичайне[2]. Як згадував вокаліст Едді Веддер, назва нового альбому означала термін «Не реанімувати» або DNR (англ. Do not resuscitate). Музиканти знаходились в пошуку самих себе і були готові до «артистичної смерті», якщо їхню музику погано сприйматимуть слухачі: «Якщо ми вмираємо, то відпустіть нас. Не намагайтесь нас врятувати. Ми не хочемо жити як овочі»[2].

До складу альбому увійшло тринадцять пісень. З першої ж композиції — спокійної «Sometimes» — стало зрозуміло, що гурт відмовився від звичної агресії, з якої розпочинав попередні платівки[2]. Подальші пісні вийшли дуже різними, зробивши No Code найбільш еклектичним альбомом гурту[3]. Перший сингл «Who You Are» виділявся фанковим ритмом Джека Айронса, дисонансною гітарою Стоуна Госсарда та електроситаром Едді Веддера, і нагадувала крішнаїтські пісні Джорджа Гаррісона[2][4]. Джеф Амент написав «Smile», яка видалась дуже схожою на творчість Ніла Янга, з яким за рік до цього Pearl Jam видали альбом Mirrorball[2]. Вплив Ніла Янга відчувався і на елегантній акустичній композиції «Off He Goes»[5]. Потрапила до платівки також коротка панківська «Lukin», присвячена бас-гітаристу Mudhoney Метту Лукіну[4].

Вихід альбому ред.

Платівка вийшла 27 серпня 1996 року на лейблі Epic Records. Альбом потрапив на верхівку національного хіт-параду Billboard 200, проте не протримався там дуже довго. Попри досить позитивні відгуки критиків, експериментальний характер альбому став неприємною несподіванкою для багатьох слухачів. До того ж Pearl Jam продовжували свою боротьбу проти компанії Ticketmaster, через що не мали можливості грати в багатьох визначних залах та суттєво скоротили концертне турне[6].

Сукупність несприятливих факторів призвела до того, що продажі альбому були значно нижчими, ніж у попередників. Якщо до 1996 року Ten був платиновим десять разів, Vs. — шість разів, а Vitalogy — п'ять разів, то No Code ледь досягнув платинової відмітки на початку 1997 року[6][7]. Єдиним синглом, що потрапив до пісенного хіт-параду Hot 100, стала пісня «Who You Are», яка досягла 31 місця[8].

Критичні відгуки ред.

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic      [9]
Entertainment Weekly C[3]
The Guardian      [10]
Los Angeles Times     [11]
NME 7/10[12]
Pitchfork 5.4/10[13]
Q      [14]
Rolling Stone      [15]
Spin 6/10[16]
USA Today     [17]

Девід Фріке в журналі Rolling Stone оцінив альбом на чотири зірки з п'яти. На думку оглядача, No Code вирізнявся поміж інших альбомів, що виходили на великих лейблах, відсутністю маркетингового спрямування та інді-роковим характером[15]. В журналі Spin платівку назвали «помірно непоганою», порівнявши її з візитом The Beatles до Махаріші, та помітивши схожість з творчістю Нусрата Фатеха Алі Хана та Ніла Янга. Ерік Вейсбард відзначив, що на альбомі майже немає типових рокових хітів або пауер-балад, але висловив сумніви, що гуртові було варто перестати робити те, що в них виходило найкраще[16]. На сайтах Entertainment Weekly та Pitchfork No Code отримав посередні оцінки. Девід Брауні назвав його найгучнішим сигналом того, що грандж вже помер, та порівняв «Pearl Jam без болі» з «брецелем без солі або Сіетлом без дощу»[3]. Раян Шрайбер зауважив, що якщо слухачі шукають знайомі вражаючи емоційні гімни, то можна хіба що сподіватись почути їх на наступній платівці Pearl Jam[13]. Нарешті, в журналі NME No Code оцінили на сім балів з десяти, відзначивши максимально далекий відхід від гранджових стереотипів[12].

У 2020 році музичні критики знову звернули увагу на альбом, якому виповнилося двадцять п'ять років. На сайті Guitar.com зауважили, що No Code часто називали альбомом, який «вбив грандж», і ледве не зробив це саме із Pearl Jam[2]. На сайті Consequence звернули увагу на те, що саме з цією платівкою гурт повернувся до панк-рокових засад та духу DIY, зайнявши важливе місце в історії Pearl Jam: «Це було звучання грандж-гурту, що вмирав, і нової групи іконоборців рок-н-ролу, яка тільки-но отримувала свої крила»[4].

Список композицій ред.

#НазваАвторТривалість
1.«Sometimes»Веддер2:40
2.«Hail, Hail»Веддер, Амент, Маккріді, Госсард3:41
3.«Who You Are»Веддер, Айронс, Госсард3:48
4.«In My Tree»Веддер, Айронс, Госсард3:59
5.«Smile»Веддер, Амент3:52
6.«Off He Goes»Веддер5:58
7.«Habit»Веддер3:35
8.«Red Mosquito»Веддер, Pearl Jam4:03
9.«Lukin»Веддер1:02
10.«Present Tense»Веддер, Маккріді5:46
11.«Mankind»Госсард3:28
12.«I'm Open»Веддер, Айронс2:53
13.«Around The Bend»Веддер[18]4:35
49:37

Учасники запису ред.

Pearl Jam

Технічний персонал

  • продюсери — Брендан О'Брайен і Pearl Jam;
  • зведення — Брендан О'Брайен і Нік Дідіа;
  • запис — Нік Дідіа;
  • майстеринг — Боб Людвіг;
  • помічники інженера — Метт Бейлс, Джефф Лейн, Карам Костанцо.

Сертифікації ред.

Регіон Сертифікація Продажі
Австралія (ARIA)[19] 2× Платиновий 140 000^
Канада (Music Canada)[20] 2× Платиновий 200 000^
Нова Зеландія (RIANZ)[21] Платиновий 15 000^
Велика Британія (BPI)[22] Золотий 100 000^
США (RIAA)[24] Платиновий 1,300,000[23]

^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки ред.

  1. ↑ Pearl Jam No Code Album Reviews, Songs & More | AllMusic (англ.), процитовано 17 червня 2022
  2. ↑ а б в г д е The Genius Of… No Code by Pearl Jam. Guitar.com | All Things Guitar (брит.). 11 листопада 2020. Процитовано 17 червня 2022.
  3. ↑ а б в Browne, David (23 серпня 1996). Northwest Passage. Entertainment Weekly. Процитовано 28 травня 2008.
  4. ↑ а б в Pearl Jam Knew What They Were Doing on No Code. Consequence (амер.). 12 березня 2020. Процитовано 17 червня 2022.
  5. ↑ Fricke, David (5 вересня 1996). No Code. Rolling Stone (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  6. ↑ а б Pearl Jam Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Процитовано 17 червня 2022.
  7. ↑ Gold & Platinum. RIAA (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  8. ↑ Pearl Jam. Billboard (амер.). Процитовано 17 червня 2022.
  9. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. No Code – Pearl Jam. AllMusic. Процитовано 21 березня 2009.
  10. ↑ Sullivan, Caroline (30 серпня 1996). Pearl Jam: No Code (Epic). The Guardian.
  11. ↑ Hilburn, Robert (25 серпня 1996). Getting Back to Fundamentals. Los Angeles Times. Процитовано 17 жовтня 2017.
  12. ↑ а б Pearl Jam – No Code. NME. 24 серпня 1996. с. 50. Архів оригіналу за 17 серпня 2000. Процитовано 17 жовтня 2017.
  13. ↑ а б Schreiber, Ryan (September 1996). Pearl Jam: No Code. Pitchfork. Архів оригіналу за 24 квітня 2006. Процитовано 20 травня 2009.
  14. ↑ Pearl Jam: No Code. Q (121): 158. October 1996.
  15. ↑ а б Fricke, David (5 вересня 1996). No Code. Rolling Stone. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 28 травня 2008.
  16. ↑ а б Weisbard, Eric (October 1996). Pearl Jam: No Code. Spin. 12 (7): 129—130. Процитовано 17 квітня 2020.
  17. ↑ Gundersen, Edna (23 серпня 1996). Grunge gurus break 'Code'. USA Today. с. 01.D. Архів оригіналу за 5 травня 1999. Процитовано 13 квітня 2020.
  18. ↑ Pearl Jam - No Code, процитовано 17 червня 2022
  19. ↑ ARIA Charts – Accreditations – 1996 Albums (PDF). Австралійська асоціація компаній звукозапису (ARIA).
  20. ↑ Canadian album certifications – Pearl Jam – No Code. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA).
  21. ↑ New Zealand album certifications – Pearl Jam – No Code. Новозеландська асоціація компаній звукозапису (RIANZ).
  22. ↑ British album certifications – Pearl Jam – No Code (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Виберіть albums у полі Format. Виберіть Gold у полі Certification. Введіть No Code у полі "Search BPI Awards" та потім натисніть Enter.
  23. ↑ Caulfield, Keith (March 2003). Ask Billboard: Ready for a Riot. Billboard. Процитовано 25 липня 2007.
  24. ↑ American album certifications – Pearl Jam – No Code (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=No_Code&oldid=41650629