Сплюшка санта-катаринська
| Сплюшка санта-катаринська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Megascops sanctaecatarinae (Salvin, 1897) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Scops sanctae-catarinae Scops sanctaecatarinae Otus sanctaecatarinae Ephialtes argentina | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка санта-катаринська[2] (Megascops sanctaecatarinae) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 25-28 см, самці важать 155-194 г, самиці 174-211 г. Забарвлення існує в трьох морфах — поширеній коричневій і більш рідкісних сірій і рудій. У представників коричневої морфи верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована нечіткими блідими смужками і темними плямами, тім'я дещо світліше. Лицевий диск коричневий з темними краями. Нижня частина тіла коричнева, поцяткована темними вертикальними смугами. На голові помітні пір'яні "вуха". Очі жовті або оранжеві, іноді блідо-карі, дзьоб зеленувато-сірий, лапи блідо-сірувато-коричневі.
Голос — швидка гортанна трель, яка триває 5-10 секунд і різко обривається. Під час сезону розмноження самці видають короткі, швидкі крики, які стають більш довгими, а інтервали між якими збільшуються. Самиці в цей час видають гучну серію хриплих криків «ба-ба-ба».
Поширення і екологія ред.
Санта-катаринські сплюшки мешкають на південному сході Бразилії, в штатах Парана, Санта-Катарина і Ріу-Гранді-ду-Сул, в провінції Місьйонес на північному сході Аргентини і на півночі Уругваю. Вони живуть на узліссях атлантичних лісів, в рідколіссях і луках, порослих деревами, на висоті від 300 до 1000 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також дрібними хребетними. Сезон розмноження триває у серпні-вересні. Гніздяться в дуплах дерев, зокрема в покинутих дуплах дятлів. В кладці 1-2 яйця, насиджують самиці.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Megascops sanctaecatarinae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 жовтня 2022.
Джерела ред.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
- Mikkola, Heimo (2012). Owls of the World: A photographic guide. Buffalo, NY, US: Firefly Books. с. 226.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |