Medicago medicaginoides
Medicago medicaginoides — вид квіткових рослин з родини бобових (Fabaceae).
| Medicago medicaginoides | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Люцерна (Medicago) |
| Вид: | M. medicaginoides
|
| Біноміальна назва | |
| Medicago medicaginoides (Retz.) E.Small
| |
Морфологічна характеристика ред.
Рослина слабо притиснуто-волосиста, часто розгалужені від основи. Стебла прямі або висхідно-прямі, 5–30 см. Листочки голі, довгасті чи обернено-яйцеподібні, зубчасті, 5–12 × 3–8 мм. Суцвіття зонтикоподібні, 2-квіткові. Чашечка дзвоникоподібна, 4–5 мм; зубці лінійно-шилоподібні, дещо довші за трубку. Віночок жовтий, 4.5–6 мм. Боби лінійні, стиснуті, прямовисні, дещо зігнуті, 15–35 × 1.5–2 мм, 10–14 насінин. Насіння ромбувато-циліндричне, 2.5 × 1 мм, горбкувате[1].
Поширення ред.
Росте на півдні Європи (Болгарія, Хорватія, Греція, Україна), у західній і центральній Азії (Казахстан, Киргизстан, Монголія, Південний Кавказ, Таджикистан, Туреччина, Туркменістан, Узбекистан, Сіньцзян)[2][3]. Населяє різні типи ґрунтів у різноманітних середовищах існування, включаючи перелоги та оброблені поля, пасовища, степ, кам’янисті схили, гравійні річкові тераси та уступи вапнякових скель[4].
В Україні вид росте на кам'янистих схилах — у гірському Криму, рідко[5].
Використання ред.
M. medicaginoides є потенційним донором генів для культивованої люцерни M. sativa ssp. sativa[4].
Примітки ред.
- ↑ Medicago medicaginoides. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ Medicago medicaginoides. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ Medicago medicaginoides. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ а б Osborne, J. (2011). Medicago medicaginoides. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 185.