M9 (багнет-ніж)
M9 (багнет-ніж) (англ. M9 bayonet) — багнет-ніж для використання на 5,56-мм американській штурмовій гвинтівці M16 та автоматичному карабіні M4. Його клинок завдовжки 18 см, піхви дозволяють використовувати багнет як різак для дроту, подібно до радянського багнет-ножа 6Х3.
| M9 (багнет-ніж) | |
|---|---|
 Багнет-ніж M9 з піхвами M10 | |
| Тип | багнет-ніж |
| Походження |
 США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1986 — по т.ч. |
| Оператори | США |
| Війни |
Вторгнення США в Гренаду Війна в Перській затоці Війна в Афганістані Війна в Іраку |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Міккі Фінн |
| Розроблено | 1986 |
| Виробник | Phrobis, Buck Knives, LanCay, and Ontario |
| Виготовлення | з 1986 |
| Виготовлена кількість |
405 000+ |
| Характеристики | |
| Вага | 272 г |
| Довжина | 300 мм |
| Довжина корпусу | 180 мм |
|
| |
| Тип клинка | Кинджал |
| Піхви/футляр | M10 |
|
| |
M9 (багнет-ніж) у Вікісховищі | |
Опис ред.
Багнет M9 був розроблений Чарльзом А. «Міккі» Фінном у його науково-дослідній компанії Qual-A-Tec на заміну застарілому багнет-ножу M7 і частково є поліпшеною версією радянського багнета 6Х3 до АКМ. Пізніше він виготовив його під назвою Phrobis III, підписавши військовий контракт на 325 000 одиниць. З Buck Knives уклали контракт на виробництво ще 300 000 екземплярів і продали комерційну версію під своїм ім'ям. Розробки Фінна виявилися надзвичайно популярними, їх широко підробляли та продавали нелегально іншими виробниками. У 1989 році Фінн отримав патент США № 4 821 356, однак неліцензійні копії продовжували безконтрольно надходити до США з Азії та Мексики, підриваючи законний продаж багнетів.
Після завершення контракту на багнет Phrobis III права на M9 повернулися до американської армії, і було багато наступних версій від інших компаній. Багнет-ніж продовжує випускатися збройними силами США та інших країн, а також комерційно продається в різних версіях.
Багнет M9 частково замінив в армії старий багнет M7, що перебував на озброєнні з 1964 року, водночас Корпус морської піхоти замінив його багнетом OKC-3S. Хоча стверджується, що M9 може бути більш схильним до поломок, ніж старіший M7, M9 має на 20 % товщі клинок та хвилю (0,235 дюйма проти 0,195) і на 75 % більшу площу поперечного перерізу сталі у клинку, ніж у M7.
Див. також ред.
Примітки ред.
Література ред.
- Buerlein, Robert. (2002). Allied Military Fighting Knives: And The Men Who Made Them Famous. Paladin Press. ISBN 1-58160-290-1
- Russell Phillips (21 June 2011). This We'll Defend: The Weapons and Equipment of the U.S. Army. Shilka Publishing. pp. 10–. ISBN 978-1-4581-0420-5.
- Холодное оружие мира. — Москва: АСТ, 2019. — 512 с.:ил. с. — (Оружие и боевая техника). — 2000 экз. — ISBN 978-5-17-102224-2.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M9 (багнет-ніж) |
- M9 Bayonet(англ.)
- Штык-нож M9 Bayonet(рос.)