Lutreolinaрід ссавців з родини опосумових. Формою тіла Lutreolina схожі на видру, й зазвичай демонструють напівводні тенденції.

Lutreolina
Lutreolina crassicaudata
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Marsupialia)
Ряд: Опосумоподібні (Didelphimorphia)
Родина: Опосумові (Didelphidae)
Триба: Didelphini
Рід: Lutreolina
Thomas, 1910
Вікісховище: Lutreolina

Морфологічна характеристика ред.

Довжина голови й тулуба: 190—445 мм, хвіст завдовжки 210—360 мм, вага 200—910 грамів. Волосяний покрив м'який, товстий, на спині суцільно червонуватий, жовтувато-коричневий чи темно-коричневий і може здатися пурпуруватим; черевний бік світліший, вохристий. Хвіст товстий і шерстистий біля основи, а останні 50 мм хвоста оголені на черевній стороні, з темним кінчиком. Вуха малі й округлі, ледь помітні над шерстю. Мордочка відносно коротка. Ноги короткі[1][2].

Середовище проживання ред.

Lutreolina проживають у Південній Америці — Болівія, пд.-сх. Бразилія, Парагвай, Уругвай, пн. Аргентина, Колумбія, Венесуела, Гаяна, Суринам. Населяють різноманітні місця проживання, але зазвичай демонструють напівводні тенденції[1][2].

Спосіб життя ред.

Ведуть нічний і присмерковий спосіб життя. Спритні на землі, вправні дереволази, хороші плавці. Хоча добре плавають вони не спеціалізуються на напівводному житті — шерсть не водонепроникна, на пальцях нема перетинок. Аналогічно, хоча вони добре лазять по деревах, але хвіст не чіпкий. Lutreolina будують гнізда в дуплах дерев і в травах, а також використовують покинуті нори броненосців і віскачів. Харчуються залежно від місця проживання крабами, жуками, безліччю інших безхребетних і хребетних тварин, а також їдять фрукти та насіння[1][2].

Систематика ред.

Lutreolina

Примітки ред.

  1. а б в Nowak R. M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 34, 35. — ISBN 0801857899. (англ.)
  2. а б в Siciliano Martina, L. (2014). Lutreolina crassicaudata. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 11.03.2022. (англ.)