Дереволаз гірський
| Дереволаз гірський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lepidocolaptes lacrymiger (Des Murs, 1849) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Dendrocolaptes lacrymiger | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дереволаз гірський[2] (Lepidocolaptes lacrymiger) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 19,5 см, самці важать 29,5-33 г, самиці 31-35 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, тім'я темне, поцятковане охристими плямками, над очима білуваті "брови". Крила і хвіст руді. Горло білувате, нижня частина тіла бура, поцяткована білуватими смужками з чорними краями. Представники південних підвидів мають тьмяніше забарвлення, нижня частина тіла у них більш смугаста. Дзьоб тонкий, вигнутий.
Підвиди ред.
Виділяють дев'ять підвидів:[3]
- L. l. sanctaemartae (Chapman, 1912) — Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта (північна Колумбія);
- L. l. sneiderni Meyer de Schauensee, 1945 — Центральний і Західний хребти Колумбійських Анд (на південь від Боготи), також у верхів'ях річок Каука і Магдалена);
- L. l. lacrymiger (Lafresnaye, 1849) — Східний хребет Колумбійських Анд (від Норте-де-Сантандера на південь до Боготи), західна Венесуела (Сьєрра-де-Періха, Кордильєра-де-Мерида);
- L. l. lafresnayi (Cabanis & Heine, 1860) — Прибережний хребет на півночі Венесуели (від Карабобо на схід до Міранди і на південний захід до Сукре);
- L. l. aequatorialis (Ménégaux, 1912) — західні схили Анд на південному заходу Колумбії (Нариньйо), Еквадорські Анди (на південь до Лохи);
- L. l. frigidus Meyer de Schauensee, 1951 — південна Колумбія (східні схили Анд в Нариньйо);
- L. l. warscewiczi (Cabanis & Heine, 1860) — східні схили Анд на крайньому південному сході Еквадору та в північному і центральному Перу (від Кахамарки і Амазонаса на південь до Хуніна);
- L. l. carabayae Hellmayr, 1920 — східні схили Анд на південному сході Перу (Куско, Пуно);
- L. l. bolivianus (Chapman, 1919) — східні схили Болівійських Анд.
Поширення і екологія ред.
Гірські дереволази мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях та в сухих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1750 до 3000 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, яких шукають під корою та серед моху.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Lepidocolaptes lacrymiger. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |