KLK2

KLK2
Наявні структури
PDB	Пошук для людей: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	4NFE, 4NFF
Ідентифікатори
Символи	KLK2, KLK2A2, hGK-1, hK2, kallikrein related peptidase 2
Зовнішні ІД	OMIM: 147960 HomoloGene: 124422 GeneCards: KLK2
Онтологія гена
Молекулярна функція	• GO:0070122 peptidase activity; • serine-type peptidase activity; • serine-type endopeptidase activity; • hydrolase activity;
Клітинна компонента	• extracellular region; • екзосома; • secretory granule;
Біологічний процес	• extracellular matrix disassembly; • протеоліз; • regulation of systemic arterial blood pressure; • zymogen activation;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	; ; ; ;
	Більше даних
Ортологи
	3817
	н/д
	ENSG00000167751
	н/д
	P20151
	н/д
	NM_001002231; NM_001002232; NM_001256080; NM_005551
	н/д
	NP_001002231; NP_001243009; NP_005542
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

KLK2 (англ. Kallikrein related peptidase 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 19-ї хромосоми.^[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 261 амінокислот, а молекулярна маса — 28 671^[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MWDLVLSIAL	SVGCTGAVPL	IQSRIVGGWE	CEKHSQPWQV	AVYSHGWAHC
GGVLVHPQWV	LTAAHCLKKN	SQVWLGRHNL	FEPEDTGQRV	PVSHSFPHPL
YNMSLLKHQS	LRPDEDSSHD	LMLLRLSEPA	KITDVVKVLG	LPTQEPALGT
TCYASGWGSI	EPEEFLRPRS	LQCVSLHLLS	NDMCARAYSE	KVTEFMLCAG
LWTGGKDTCG	GDSGGPLVCN	GVLQGITSWG	PEPCALPEKP	AVYTKVVHYR
KWIKDTIAAN	P

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, протеаз, серинових протеаз. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг.

Література ред.

Schedlich L.J., Bennetts B.H., Morris B.J. (1987). Primary structure of a human glandular kallikrein gene. DNA. 6: 429—437. PMID 2824146 DOI:10.1089/dna.1987.6.429
Riegman P.H., Vlietstra R.J., der Korput H.A., Romijn J.C., Trapman J. (1991). Identification and androgen-regulated expression of two major human glandular kallikrein-1 (hGK-1) mRNA species. Mol. Cell. Endocrinol. 76: 181—190. PMID 1726490 DOI:10.1016/0303-7207(91)90272-T
Liu X.F., Essand M., Vasmatzis G., Lee B., Pastan I. (1999). Identification of three new alternate human kallikrein 2 transcripts: evidence of long transcript and alternative splicing. Biochem. Biophys. Res. Commun. 264: 833—839. PMID 10544017 DOI:10.1006/bbrc.1999.1595
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Hillman R.T., Green R.E., Brenner S.E. (2004). An unappreciated role for RNA surveillance. Genome Biol. 5: R8.1—R8.16. PMID 14759258 DOI:10.1186/gb-2004-5-2-r8

Примітки ред.

↑ Human PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6363 (англ.) . Процитовано 12 вересня 2017.
↑ UniProt, P20151 (англ.) . Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.

Див. також ред.

Хромосома 19

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6363 (англ.) . Процитовано 12 вересня 2017.

[UniProt-3] UniProt, P20151 (англ.) . Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.

[2]

[3]

[1]