Junkers A 35
«Юнкерс» A 35 (нім. Junkers A 35) — німецький двомісний багатоцільовий моноплан, що використовувався для поштових, навчальних і військових цілей. Літак був розроблений у 1920-х роках компанією Junkers у Німеччині та виготовлявся у Дессау, а також в експортному варіанті шведською компанією AB Flygindustri у Лімхамні, і переробка з A 20 здійснювалася у Філях у Радянському Союзі.
| Junkers A 35 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | навчальний літак |
| Перший політ: | 1926 |
| На озброєнні у: |
 ВПС СРСР Люфтваффе |
| Розробник: | Junkers Motorenbau und Junkers Flugzeugwerkd |
| Виробник: |
.svg){kind=small} Junkers |
| Всього збудовано: | 186 |
| Конструктор: |
Мадер та Ціндель |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 185 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 208 км/год |
| Дальність польоту: | 580 км |
| Практична стеля: | 6 400 м |
| Довжина: | 8,21 м |
| Висота: | 3,5 м |
| Розмах крила: | 15,94 м |
| Площа крила: | 29,8 м² |
| Порожній: | 1 075 кг |
| Споряджений: | 1 500 кг |
| Максимальна злітна: | 1 600 кг |
| Двигуни: | 1 × 6-циліндровий рядний поршневий двигун з рідинним охолодженням Junkers L5 |
| Тяга (потужність): | 310 к.с. (230 кВт) |
| Підвісне озброєння: | 4 × 50 кг бомби |
| Кулеметне озброєння: | 2 × 7,7-мм авіаційні кулемети «Віккерс» та 2 × 7,7-мм кулемети Льюїса |
|
| |
Junkers A 35 у Вікісховищі | |
Зміст ред.
У 1922 році компанія «Юнкерс» підписала із радянським урядом контракт на спільне будівництво авіаційного заводу у Філях. Юнкерс був відповідальним за встановлення промислового обладнання, а також за проєкти кількох типів літаків, які були потрібні Військово-повітряним силам РСЧА. Першим літаком, який потрібно було розробити для Червоної армії, був розвідувальний гідроплан, під який радянський уряд видав замовлення на 20 машин. Німці розробили спеціальний поплавковий літак-розвідник, який отримав заводське позначення J-20 або Type 20. Ціндель і Мадер вирішили базувати новий проєкт безпосередньо на проєкті гідроплану Юнкерса 1917 року J-11; прототип J-20 здійснив перший політ вже в березні 1923 р. Літак являв собою двомісний суцільнометалевий низькоплан з гофрованою обшивкою з дюралюмінію. Плоскодонні алюмінієві поплавці були одноредані, з гладкою обшивкою. Поплавковий варіант мав збільшене кермо напряму.
Протягом наступних місяців «Юнкерс» займався організацією промислового виробництва у Філях, й у листопаді 1922 р. був готовий перший зразок J-20, побудований на радянському заводі, випуск серії розпочато в листопаді. Серійні літаки одержали позначення Ju-20 (радянське позначення Ю-20). Перші екземпляри були надані гідроавіазагону в Оранієнбаумі.
Через умови Версальського договору Веймарська Німеччина не мала права на військове авіабудування, тому Ціндель і Мадер перепроєктували Тип 20 у цивільну машину і в травні 1923 року цей варіант показали на авіашоу в Гетеборзі як «тип A». Незабаром після авіашоу «Юнкерс» запропонував потужнішу версію «типу A» — A-20 з мотором BMW IIIa, який міг використовуватися як колісний літак, так і гідроплан (типу «A» з мотором Mercedes DIIIa бракувало потужності, щоб відірватися від води). У Німеччині A-20 головним чином використовувалися компаніями Junkers Luftverkehr (пізніше у складі Lufthansa) для доставки пошти — 5 липня 1924 р. А-20 вилетів у перший поштовий політ з Берліна до Анкари, а 18 серпня 1924 року A-20 здійснив перший нічний переліт з поштою з Берліна до Стокгольма. Пізніше A-20 також використовувався DVS (німецька повітряна школа) як навчальний.
Після того, як у 1926 році обмеження на авіаційну промисловість були знижені, A-20 був переоснащений потужнішими двигунами Junkers L2 і отримав позначення A-25. Було побудовано лише один прототип A-25, решту 4 було перероблено з уже існуючих A-20 (їх також називають A-20a).
У 1926 на літак встановили ще потужніший мотор L5, який став основним для подальшого серійного виробництва літаків, які зазнали істотної модифікації хвоста. Окрім трьох перероблених (також їх йменували A-20b), на заводі в Дессау було виготовлено 24 або 25 машин, які отримали індекс A-35. A-35 також випускався з двигуном BMW IV (модифікація A-35a або A-20be, 6 одиниць).
Починаючи з 1926 року на заводі у Філях було зібрано 20 екземплярів A-25, при цьому вони зберігали старе позначення Ю-20. Пізніше деякі A-20 радянської морської авіації були переобладнані під стандарт A-35, проте все одно зберегли старе позначення Ю-20.
Модифікації ред.
- Junkers A 20 — варіант літака з 134 кВт двигуном BMW IIIa. Версія, виготовлена в Лімхамні, називалася R02, а версія для Рад, виготовлена у Філі, називалася Ju 20 (Ю-20)
- Junkers A 20L — варіант літака A 20 з колісним шасі
- Junkers A 20W — варіант літака A 20 гідроплана
- Junkers A 25 — варіант літака з 145 кВт двигуном Junkers L2. Один екземпляр та плюс 4 було перероблено з уже існуючих A-20 (також назва A-20a)
- Junkers A 35 — мілітаризована версія літака з двигуном L5, що виготовлялася в Лімхамні, називалася K53/R53, а версія, виготовлена у Філях — Type 20
- Junkers A 35a — варіант літака з двигуном BMW IV
Країни-оператори ред.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Однотипні літаки за епохою, призначенням ред.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ 21 літак K53 було продано китайським воєначальникам доби мілітаристів, 10 Чжан Цзунчану з Шаньдуна, 9 Чжан Сюеляну з Маньчжурії, 1 Янь Сішаню з Шаньсі, 1 проданий Лю Сяну з Сичуані
- Джерела
- ↑ Zoeller, Horst. «Junkers A20/A25/A35»
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Junkers A 35 |
- Junkers A 35(нім.)
- Junkers A20(англ.)
- JUNKERS A-20 / A-25 / A-35(рос.)
- A.35(рос.)
Література ред.
- Andersson, Lennart. «Chinese 'Junks': Junkers Aircraft Exports to China 1925—1940». Air Enthusiast, No. 55, Autumn 1994, pp. 2–7. ISSN 0143-5450
- Andersson, Lennart (1991). «Junker's Two-seaters, Part One». Air Enthusiast. No. 44. pp. 70–77. ISSN 0143-5450.