Hypericum foliosum — вид рослин з родини звіробійні (Hypericaceae), ендемік Азорських островів.

Hypericum foliosum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Звіробоєві (Hypericaceae)
Рід: Звіробій (Hypericum)
Вид:
H. foliosum
Біноміальна назва
Hypericum foliosum

Поширення ред.

Ендемік Азарських островів (о-ви Санта-Марія, Сан-Мігель, Сан-Жорже, Терсейра, Корву, Піку, Фаял, Флорес, Грасіоза)[1][2].

Знайдено від приблизно 200 м до майже 900 над рівнем моря в прибережних скелях, узліссях різних лісів. Цей чагарник також присутній у залишках природних лугів, де панують Festuca і Holcus. Він також зустрічається в маргінальних середовищах проживання, таких як узбіччя доріг, поля екзотичних лісів та виробничих лісів, поля сільськогосподарських угідь, кам'яні стіни, а також навколо озер у вулканічних кратерах[3].

Використання ред.

Є дані про використання цеї рослини в народній медицині. Спроби були використати як місцеву декоративну рослину, а саме навколо великих озер[3].

Загрози та охорона ред.

Подібно до ситуації з більшістю ендемічних чагарників та дерев на Азорських островах, головні загрози в минулому включали очищення природних лісів та подальше розширення сільськогосподарських угідь та виробничого лісу. Тепер основні загрози пов'язані з розширенням екзотичних лісів та інвазивних рослин, таких як Hedychium gardnerianum, Leycesteria formosa, Gunnera tinctoria, Diksonia antarctica, Erigeron karwinskianus, Persicaria capitata. Введені травоїдні тварини, такі як кози і кролики, швидше за все, впливають на молоді рослини[3].

Джерела ред.

  1. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 22.06.2018. (англ.)
  2. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 22.06.2018. (англ.)
  3. а б в Silva, L. (2017). Hypericum foliosum. The IUCN Red List of Threatened Species. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 22.06.2018. (англ.)