Hugo Boss
Hugo Boss AG (Гуго Босс) — німецький дім моди, виробник одягу і супутніх товарів.
 | |
 | |
| Тип | публічна компанія (Xetra: BOS3) |
|---|---|
| Форма власності | Aktiengesellschaft[d] |
| Галузь | споживчі товари |
| Засновано | 1923 |
| Засновник(и) | Гуго Босс |
| Штаб-квартира | Метцинген, Німеччина |
| Ключові особи |
Claus-Dietrich Lahrs, CEO Giuseppe Vita, Chairman |
| Продукція | текстиль, одяг |
| Виторг | € 1.632 млрд (2007) |
| Операційний прибуток (EBIT) | 158 400 000 € (2009) |
| Чистий прибуток | 104 000 000 € (2009) |
| Співробітники | 9700 (2008) |
| Холдингова компанія | Valentino Fashion Group |
| Член | Foundation "Remembrance, Responsibility and Future"d, Bündnis für Nachhaltige Textiliend[1][2], Ingo Orbitd[1][2], Accord on Fire and Building Safety in Bangladeshd[1][2], Better Cotton Initiatived[1][2], Cotton made in Africad[2], Q1202926?[2], Deutsche Gesellschaft für Personalführungd[2], DIRK e.V.d[2] і Q23984415?[2] |
| www.boss.com | |
 Hugo Boss у Вікісховищі | |
Компанією володіє інвестиційний фонд Permira, який став основним акціонером Hugo Boss у 2007 р., забезпечивши собі контроль над більшістю акцій її компанії-засновника Valentino. Permira управляє більш ніж 80% акцій Hugo Boss.
Історія ред.
Гуго Босс заснував свою компанію в Метцингені в 1923 році, через кілька років після закінчення Першої світової війни, в той час, коли майже вся Німеччина була в стані економічного колапсу.
Перед і під час Другої світової війни, компанія Босса виготовляла уніформу і цивільний одяг для солдатів і офіцерів Вермахту, а також і для інших урядових органів нацистської Німеччини, включаючи і «СС». Дизайн форми, однак, розробив Карл Дібіч[3]. В 1934 р. Босс купив ткацьку фабрику і переніс на її територію швейні майстерні. В 1937 р. на Хуго Боса працювали майже сто осіб. З початком Другої світової війни його фабрика була оголошена важливим військовим підприємством і отримала замовлення на виготовлення уніформи вермахту. У період з 1940 по 1945 рр. на фабриці були задіяні 150 підневільних робітників - в основному з Польщі та України, а також 30 французьких військовополонених.
Після війни Босс швидко переключився на шиття уніформи для залізничників і листонош.
Засновник компанії Босс помер в 1948. У 1948 році фірму очолив його зять Ойген Голі. В 1953 Hugo Boss випустила свій перший чоловічий костюм. В 1967 році компанія перейшла в руки дітей Ойгена Холі - Уве і Йонена.В 1975 р. фірма залучила австрійського модельєра Вернера Бальдессаріні. В 1985 році компанія вийшла на біржу. В 1991 р. її головним акціонером став Марцотто. У 1993 брати Холі покинули концерн.
У 1993, через 70 років після заснування, Hugo Boss випустила свою першу туалетну воду, і створює підрозділ парфумерії, який тепер займає найважливішу частину в компанії.
У 2000 році під тиском громадськості компанія вступила в фонд «Пам'ять, відповідальність, майбутнє», створений великими німецькими фірмами для виплати компенсацій колишнім підневільним робітникам.
Разом з Україною на російський ринок у 2021 році припадало близько 3% продажів Hugo Boss[4].
Діяльність ред.
Основні виробничі потужності компанії розміщуються в Туреччині, в Ізмірі[5]. Парфумерія під маркою Hugo Boss випускається за ліцензією компанією Procter & Gamble.
Загальна чисельність персоналу — 7,6 тис. чоловік (2005).
Виручка компанії за дев'ять місяців 2006 року склала 1,2 млрд євро (за дев'ять місяців 2005 року — 1,1 млрд євро), чистий прибуток — 132,5 млн євро (113,5 млн євро).
Діяльність в Росії ред.
На початку березня 2022 року компанія стверджувала, що припинила ведення власного роздрібного та онлайн-бізнесу на території Росії[6]. Утім, окрім того, що вартість поставлених товарів до РФ у 2022 році збільшилась на 7.5% порівняно із попереднім роком, Hugo Boss опинився в лідерах із заробітків преміальних брендів у Росії у 2022 році[7].
Згідно зі звітом першого півріччя 2023 року, Hugo Boss вирішив продати свій роздрібний бізнес у Росії та зосередитись на оптових постачаннях. Роздрібний сегмент тепер класифіковано як активи для продажу, згідно рішення, яке було прийняте керівництвом у кінці березня. Переговори про продаж ще тривають, але жодної інформації про покупців наразі немає[8].
Виноски ред.
- ↑ а б в г https://www.textilbuendnis.com/hugo-boss-ag/
- ↑ а б в г д е ж и к https://group.hugoboss.com/fileadmin/media/pdf/sustainability/Auszeichnungen_und_Kooperationen_HUGO_BOSS_DE.pdf — С. 1.
- ↑ Lumsden, Robin. A Collector's Guide To: The Allgemeine - SS , Ian Allan Publishing, Inc. 2001, p 53.
- ↑ Joshua Kirby. Hugo Boss Closes Russia Stores. // The Wall street journal. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Інтерв'ю: Бруно Зельцер, генеральний директор Hugo Boss. Відомості, № 48 (1822), 20 березня 2007
- ↑ Компанія Hugo Boss, яка заявляла про вихід з Росії, лідирує за доходами серед брендів в РФ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ Hugo Boss продовжив працювати в Росії попри свої обіцянки — Zeit. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 13 квітня 2024.
- ↑ Hugo Boss не планує йти з Росії: бренд планує продаж магазинів та перехід на гуртове постачання. 24 Канал (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 13 квітня 2024.
Посилання ред.
- Hugo Boss official site [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- A Біографія Hugo Boss(англ.)
|
Це незавершена стаття про компанію або підприємство Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |