Hesperocyparis goveniana

вид рослин

Cupressus goveniana (Кипарис Ґовена) — вид хвойних рослин родини кипарисових.

Hesperocyparis goveniana
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Кипарис (Cupressus)
Вид:
C. goveniana
Біноміальна назва
Cupressus goveniana
Gordon 1849

Вид був названий Джорджем Гордоном на честь Джеймса Роберта Ґовена, секретаря садівницького товариства Лондона і, на той час, боса Гордона.

Поширення, екологія ред.

Країни поширення: Сполучені Штати Америки (Каліфорнія). Цей вид зустрічається в чапаралі, «соснових пустках», і відкритих соснових рідколіссях разом з Pinus attenuata, Pinus contorta, Pinus muricata, Pinus ponderosa, Pinus radiata, Pseudotsuga menziesii, Arctostaphylos, Quercus, Rhododendron, часто в гаях до 1000 дерев і більше; на оголеннях пісковика, білих або жовтих піщаних схилах, і вилуженій, практично пустому твердому шарі піску, де вид стає карликом. Висотний діапазон становить від близько рівнем моря до 1200 м над рівнем моря. Клімат середземноморського типу з сухим жарким літом, але у вузькій прибережній смузі охолоджується частими туманами і зимовими дощами.

Морфологія ред.

Кущ або невеликі дерево зазвичай до 10 м; крона від кулястої до колоноподібної, щільна або рідкісна. Кора гладка або шорстка, волокниста. Листова група темно-зелена з відтінком жовто-зеленого кольору. Листки лускоподібні, 2–5 мм в довжину, і росте на округлих (не сплощених) пагонах. Пилкові шишки 3–4 × 1,5–2 мм; пилкових мішечків 3–6; випускають пилок в лютому/березні. Шишки кулясті, 1–2,5(3) см, зелені спочатку й сірувато-коричневі, не тьмяні у зрілості, через 20–24 місяців після запилення; лусок 3–5 пари, гладкі. Насіння 3–4(5) мм, від темно-коричневого до чорного як смола кольору, іноді злегка сизуваті. Шишки залишаються закритими протягом багатьох років, відкриваючись тільки після того як батьківське дерево гине в лісовій пожежі, тим самим дозволяючи насінню колонізувати голу землю.

Використання ред.

У південній Європі її вирощують більш широко в садах і парках, і кілька сортів відомі, деякі з сумнівною близькістю до цього виду.

Загрози та охорона ред.

Урбанізація, сільське господарство (перетворення дикої землі на пасовища), а також зміни в режимі пожеж є загрозами цьому виду. Деякі (частини) груп населення перебувають в межах охоронних територій.

Посилання ред.