Вікіпедія

Henschel Hs 293

Henschel Hs 293 (нім. Henschel Hs 293) — німецька радіокерована планерна бомба / протикорабельна ракета[a], вперше невдало використана 25 серпня 1943 року, а потім із зростаючим успіхом застосовувалася протягом наступного року, в кінцевому підсумку пошкодивши або потопивши принаймні 25 кораблів союзників. Зусилля союзників перешкодити радіокеруванню були все більш успішними, незважаючи на зусилля фахівців нацистської Німеччини протистояти їм. Зброя використовувалася до 1944 року, коли вона також використовувалася як зброя класу «повітря-земля» для атаки на мости, щоб запобігти прориву союзників вглиб території Європи, після їхньої висадки у День Д, але виявилася малоефективною в цій ролі.

Henschel Hs 293
Авіаційна бомба/ракета Hs 293 у Німецькому музеї техніки в Берліні
Авіаційна бомба/ракета Hs 293 у Німецькому музеї техніки в Берліні
Тип радіокерована планерна бомба/протикорабельна ракета
Походження Третій Рейх Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні 1943—1945
Оператори Третій Рейх Третій Рейх
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Герберт Вагнер
Розроблено 1939—1942
Виробник Henschel-Werke
Виготовлена
кількість		 1000
Характеристики
Вага 1045 кг
Довжина 3820 мм
Діаметр 470 мм
Боєголовка аммотол
Вага боєголовки 295 кг
Двигун рідинний ракетний двигун HWK 109—507
Швидкість 260 м/с
Система
керування
 Kehl-Strassburg FuG 203/230
Henschel Hs 293 у Вікісховищі

Історія ред.

Розроблення проєкту Hs 293 розпочалося у 1940 році на основі планерної бомби «Gustav Schwartz Propellerwerke», яка розроблялася з 1939 року. Конструкція Шварца не мала кінцевої системи наведення; замість цього він використовував автопілот для підтримки прямого курсу. За задумом інженерів бомбу передбачалося запускати з бомбардувальника на достатній відстані, щоб утримати літак поза зоною ураження засобів протиповітряної оборони противника. Команда Henschel під керівництвом доктора Герберта Вагнера розробила його наступного року, додавши під нього ракетний двигун Walter HWK 109—507, забезпечуючи тягу 590 кгс протягом десяти секунд. Це дозволило використовувати бомбу з меншої висоти та на більшій дальності. Деякі зразки експериментальної бомби використовували BMW 109—511 з тягою 600 кгс.

З травня до вересня 1940 року були проведені перші польотні спроби, коли середні бомбардувальники Heinkel He 111 скидали дослідні зразки без двигуна в ролі літака-носія. Перші випробування ракетного двигуна Walter були проведені до кінця 1940 року.

Дослідна бомба створювалася шляхом модифікації німецької стандартної 500-кілограмової бомби SC 500 з доданим протирикошетним кільцем (нім. Kopfring) у носовій частині для морського використання, щоб забезпечити відносно перпендикулярну вісь удару, з тонким металевим корпусом і фугасним зарядом всередині, оснащену рідинним ракетним двигуном «Вальтер» 109—107В під бомбою, парою крил з елеронами. Керування бомбою здійснювалося за допомогою спеціальної рукоятки по одному із 18 радіоканалів. Радіосигнали передавалися в діапазоні УКХ та приймалися змонтованим на Hs293 приймачем FuG 230 системи наведення та керування Kehl-Straßburg MCLOS. Від нього команди надходили до механізму керування кермом висоти. Кермо напряму на Hs293 було відсутнє, що накладало серйозні обмеження на застосування і вимагало від екіпажів бомбардувальників певної точності виходу на ціль, причому під більш гострим курсовим кутом.

Реактивний двигун починав працювати через 1-1,5 секунди після скидання бомби та діяв протягом 10 секунд. Це давало збільшення швидкості на 165 км/год. Корпус бомби чудово витримував трансзвукові швидкості. Однак, у бойових умовах бомбардувальники-носії керованої бомби завдавали удару, як правило, з малих та середніх висот, внаслідок чого кінцева швидкість бомби рідко перевищувала величину, що відповідає 0,5 — 0,6 М.

Бойове застосування ред.

Данні про застосування Hs 293
Дата Тип корабля/судна Держава прапора
Назва корабля/судна 		Водотоннажність, тонн
Тоннаж, брутто-тонн
(для транспортних суден) 		Район Результат Прим.
25 серпня 1943 шлюп   «Байдфорд» 1105 Біскайська затока Пошкоджений Внаслідок влучення 1 моряк загинув,
заряд не здетонував
25 серпня 1943 шлюп   «Лендгард» 1980 Біскайська затока Незначні пошкодження
27 серпня 1943 шлюп   «Ігрет» 1220 західніше Віго Потоплений Пряме влучення
27 серпня 1943 ескадрений міноносець   «Атабаскан» 1870 західніше Віго Важкі пошкодження
10 вересня 1943 ескадрений міноносець   «Уголіно Вівальді» 2 621 поблизу Салерно Пошкоджений Пошкоджений береговою артилерією та Hs 293; затоплений
13 вересня 1943 ескадрений міноносець   «Лоял» 1920 поблизу Салерно Пошкоджений
13 вересня 1943 Шпитальне судно   «Ньюфаундленд» 6791 поблизу Салерно Потоплене
15 вересня 1943 Військове транспортне судно   «Bushrod Washington» 7191 у Салерно Потоплене в операції «Аваланч»
16 вересня 1943 лінійний корабель   «Воспайт» 31520 біля Салерно Пошкоджений
30 вересня 1943 Танкодесантний корабель   LST 79 2750 Аяччо Потоплений
30 вересня 1943 Танкодесантний катер   LCT 2231 311 Аяччо Потоплений
04 жовтня 1943 Військове транспортне судно   «Samite» 7219 північно-східніше Алжиру Пошкоджене
11 листопада 1943 ескортний міноносець   «Роквуд» 1025 Егейське море Незначні пошкодження у подальшому списаний
13 листопада 1943 ескортний міноносець   «Далвертон» 1025 Егейське море Важко пошкоджений Після евакуації екіпажу затоплений торпедами «Біве»
21 листопада 1943 Військове транспортне судно   «Marsa» 4404 південно-західніше Ірландії Потоплене
21 листопада 1943 Військове транспортне судно   «Delius» 6055 південно-західніше Ірландії Пошкоджене
26 листопада 1943 Військове транспортне судно   «Rohna» 8602 північніше Беджаї Потоплене загинуло 1138 солдатів
23 січня 1944 Лідер ескадрених міноносців   «Джервіс» 1690 поблизу Анціо Пошкоджений
24 січня 1944 Шпитальне судно   «St. David» 2702 поблизу Анціо Потоплене
24 січня 1944 Шпитальне судно   «St. Andrew» 2702 поблизу Анціо Пошкоджене
24 січня 1944 Шпитальне судно   «Leinster» 4303 поблизу Анціо Пошкоджене
26 січня 1944 Тральщик   «Прівейл» 810 поблизу Анціо Пошкоджений
29 січня 1944 Військове транспортне судно   «Samuel Huntington» 7181 поблизу Анціо Потоплене
29 січня 1944 легкий крейсер   «Спартан» 5770 поблизу Анціо Потоплений в ході операції «Шінгл»
15 лютого 1944 ескортний міноносець   «Герберт Джонс» 1250 поблизу Анціо Пошкоджений
16 лютого 1944 Військове транспортне судно   «Elihu Yale» 7176 поблизу Анціо Потоплене
16 лютого 1944 Танкодесантний катер   LCT 35 283 поблизу Анціо Потоплений
25 лютого 1944 ескадрений міноносець   «Інглефілд» 1530 поблизу Анціо Потоплений
08 червня 1944 Фрегат   «Лофорд» 1140 біля Нормандії Потоплений
09 червня 1944 ескадрений міноносець   «Мередит» 1140 біля Нормандії Потоплений Підірвався на міні 7 числа та добитий внаслідок авіанальоту Люфтваффе
20 липня 1944 фрегат   «Матане» 2 140 біля Бреста Важкі пошкодження
15 серпня 1944 Танкодесантний корабель   LST 282 2366 біля узбережжя Південної Франції Потоплений
15 серпня 1944 Танкодесантний корабель   LST 312 2366 біля узбережжя Південної Франції Потоплений
15 серпня 1944 Танкодесантний корабель   LST 384 2366 біля узбережжя Південної Франції Пошкоджений

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Хоча двигун і є головною відмінністю крилатої бомби від крилатої ракети, двигун Hs 293 працював лише 10 секунд після старту, після чого снаряд планерував до цілі.

Література ред.

  • Christopher, John. The Race for Hitler's X-Planes (The Mill, Gloucestershire: History Press, 2013), p.134.
  • Martin J. Bollinger, Warriors and Wizards: Development and Defeat of Radio-Controlled Glide Bombs of the Third Reich, Annapolis: Naval Institute Press(2010).
  • Bogart, Charles H. «German Remotely Piloted Bombs» United States Naval Institute Proceedings November 1976 pp.62–68
  • Зефиров М. В. Управляемые бомбы Люфтваффе // Асы Люфтваффе: бомбардировочная авиация. — М.,: «Издательство АСТ», 2002. — С. 48—62. — 478 с. — ISBN 5-17-009972-X.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Henschel Hs 293

Відео ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Henschel_Hs_293&oldid=40919820