HNLMS O 25
Hr.Ms. O 25


Служба
Тип/клас Підводний човен типу O 21
Держава прапора Нідерланди Нідерланди/
Третій Рейх Третій Рейх
Належність  Військово-морські сили Нідерландів/
Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Корабельня Wilton-Fijenoord, Роттердам
Замовлено 28 червня 1938
Закладено 10 квітня 1939
Спущено на воду 1 травня 1940
Введено в експлуатацію 8 червня 1941
На службі 1941-1945
Статус 3 травня 1945 року затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 990 тонн (надводна)
1205 тонн (підводна)
Довжина 77,7 м
Ширина 6,80 м
Осадка 3,95 м
Технічні дані
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельні двигуни Sulzer 7QD42
2 × електродвигуни
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 500 к.с. (дизель)
2 × 500 к. с. (електродвигун)
Швидкість 16 вузлів (30 км/год) (надводна)
8 вузлів (15 км/год) (підводна)
Дальність плавання 10 000 миль (18 700 км) на швидкості 12 вузлів (надводна)
28 миль (52 км) на швидкості 8,5 вузлів (підводна)
Екіпаж 39 офіцерів та матросів
Озброєння
Торпедно-мінне озброєння 8 × 533-мм торпедних апаратів
8 торпед

HNLMS O 25 (нід. Hr.Ms. O 25) — військовий корабель, підводний човен типу O 21 Королівського флоту Нідерландів та Крігсмаріне як U-D2 у роки Другої світової війни.

HNLMS O 25. Карта розташування: Північне море
O 25
O 25
Райони затоплення O 25

Підводний човен O 25 був закладений 10 квітня 1939 року на верфі компанії Wilton-Fijenoord у Роттердамі. 1 травня 1940 року він був спущений на воду, 8 червня 1941 року, вже після окупації німцями Нідерландів увійшов до складу Крігсмаріне, як UD-3, під командуванням досвідченого підводника часів Першої світової війни лейтенанта лінкора Германа Рігеле[1].

Історія служби ред.

1 травня 1940 року підводний човен був спущений на воду, а вже 10 числа, після вторгнення Німеччини, O 25 був затоплений у водосховищі Ньїве-Ватервег поблизу Роттердама, оскільки не було доступного буксира для буксирування човна до Великої Британії.

Німці підняли човен і добудувати його. 8 червня 1941 року він увійшов в експлуатацію Крігсмаріне як UD-3.

З червня по липень 1941 року UD-3 служив тренувальним підводним човном у Кілі, прикріплений до 3-ї флотилії. У червні його перевели до 5-ї флотилії також у Кілі, де використовували як навчальний човен.

З серпня 1941 року до вересня 1942 року підводний човен перебував на ВМБ у Лор'яні в окупованій Франції, де входив до 2-ї флотилії. У жовтні 1942 року UD-3 перевели в 10-ту флотилію також у Лор'яні, де човен служив до лютого 1943 року.

26 листопада 1942 року під час патрулювання біля західного узбережжя Африки UD-3 помітив і затопив норвезьке вантажне судно «Індра» (5041 BRT).

У березні 1943 року човен перейшов до Бергена в окупованій Норвегії і прикріплений до школи підводних човнів абверу для використання в якості навчального човна до жовтня 1944 року. 13 жовтня 1944 року UD-3 був виведений з експлуатації через зазнані внаслідок повітряного нальоту на Кіль пошкодження. 3 травня 1945 року човен був затоплений.

Командири ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски
Джерела
  1. Hermann Rigele. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.

Посилання ред.

Література ред.

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.(англ.)
  • Busch, Rainer; Röll, Hans-Joachim (1999). German U-boat commanders of World War II: a biographical dictionary. Translated by Brooks, Geoffrey. London, Annapolis, Md: Greenhill Books, Naval Institute Press. ISBN 978-1-55750-186-8.