«Воріор» (англ. HMS Warrior (R31) — британський легкий авіаносець часів Другої світової війни типу «Колоссус». Шостий корабель з такою назвою у складі ВМС Великої Британії.

Авіаносець «Воріор»
Авіаносець «Воріор»
Служба
Тип/клас Легкий авіаносець типу «Колоссус»
Держава прапора Велика Британія
Канада
Аргентина
Спущено на воду 20 травня 1944 року
Введено в експлуатацію 24 квітня 1945 року
Статус проданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 14 000 тонн (стандартна)
17 000 тонн (повна)
Довжина 211,25 м
Ширина 24,4 м
Осадка 7,2 м
Технічні дані
Рухова установка парові турбіни
Потужність 4000 к.с.
Швидкість 25 вузлів
Екіпаж 1300 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 28 зенітних автоматів «Бофорс»

Історія створення

ред.

Авіаносець «Воріор» був закладений 12 грудня 1942 року на верфі «Harland and Wolff» під назвою «HMS Brave». Спущений на воду 20 травня 1944 року, вступив у стрій 24 квітня 1945 року.

Історія служби

ред.

У складі ВМС Канади

ред.
 
HMS Warrior у Ванкувері

Військово-морські сили Канади, потребуючи кораблів для бойових дій на Тихому океані, орендували у ВМС Великої Британії 2 авіаносці — «Воріор» та HMCS Magnificent (CVL 21) з правом їх подальшого викупу. Угода була укладена у січні 1945 року, проте корабель був готовий вже після закінчення війни.

«Воріор» був переданий Канаді у січні 1946 року. На його озброєнні були літаки Supermarine Seafire та Fairey Firefly. Порт базування — Галіфакс.

Оскільки ВМС Великої Британії початково передбачав використовувати авіаносець в Індійському океані, на ньому були відсутні системи обігріву частини бортового обладнання. Проте у Північній Атлантиці це викликало проблеми в роботі бортових систем корабля, і в листопаді 1947 року його перебазували на західне узбережжя Канади в Іскваймолт (англ. Esquimalt) поблизу Ванкувера.

Командування ВМС Канади визнало корабель непридатним для використання, і, не маючи можливості утримувати два авіаносці, замість модернізації «Воріора» в лютому 1948 року повернуло корабель ВМС Великої Британії.

У складі ВМС Великої Британії

ред.

Авіаносець прибув до Великої Британії у березні 1948 року, де пройшов ремонт та модернізацію, в ході якої він був обладнаний «гнучкою» польотною палубою.

У вересні 1949 року авіаносець вивели в резерв. У червні 1950 року вивели з резерву, після чого використовували для доставки літаків та військ на Далекий Схід.

З квітня 1952 року по жовтень 1953 року корабель пройшов ремонт і модернізацію в Девонпорті, під час якої була збільшена острівна надбудова, змінена конструкція щогли, встановлені нові радари. Кількість зенітних 40-мм гармат була доведена до 28.

З лютого до грудня 1954 року авіаносець здійснив похід на Далекий Схід через Середземне море. Влітку 1954 року залучався до завдання ударів по партизанських базах у Малайї.

Після повернення з грудня 1954 року по серпень 1956 року авіаносець пройшов модернізацію, під час якої була встановлена кутова палуба, підсилені аерофінішери, встановлена оптична система посадки. Зенітна артилерія була скорочена до 8 стволів.

У 1957 році «Воріор» використовувався як штабний корабель під час випробувань британської термоядерної зброї на островах Кіритіматі та Мелден.

У лютому 1958 року авіаносець вивели в резерв.

У складі ВМС Аргентини

ред.
Докладніше: ARA Independencia (V-1)

У липні 1958 року авіаносець був проданий Аргентині, де отримав назву «Independencia». Він перебував на службі до 1970 року. У 1971 році корабель був відправлений на злам.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Warrior (R31)

Література

ред.
  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002. (рос.)
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ./. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
  • С. А. Балакин. Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР. (рос.)
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946 / US Naval Institute Press. ISBN 978-0870219139 (англ.)