HMS Ultimatum (P34)

великобританське судно

«Ультиматум» (англ. HMS Ultimatum (P34) — британський дизель-електричний малий підводний човен типу «U», третя серія, що перебував у складі Королівського військово-морського флоту Великої Британії у роки Другої світової війни.

«Ультиматум»
HMS Ultimatum (P34)
Британський ПЧ «Ультиматум» виходить з бази в Холі-Лох. 20 серпня 1943
Верф Велика Британія Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернесс
Під прапором Велика Британія Велика Британія
Належність Військово-морські сили Великої Британії Королівський ВМФ Великої Британії
Порт приписки Холі-Лох, Валлетта, Ла-Маддалена
Замовлення 11 березня 1940
Закладений 19 червня 1940
Спуск на воду 11 лютого 1941
Введений до складу флоту 29 липня 1941
Виведений зі складу флоту 23 грудня 1949
На службі 1941—1949
Сучасний статус 23 грудня 1949 року проданий на брухт; у лютому 1950 року розібраний
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва на Середземному морі
* Операція «Вігорос»
* Друга битва у затоці Сидра
* Кампанія U-Boot на Середземному морі
Битва за Атлантику
Нагороди 2 бойових відзнаки[Прим. 1]
Проєкт
Тип ПЧ малий торпедний ДПЧ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 11,25 вузлів (20,8 км/год)
Швидкість (підводна) 10 вузлів (18,6 км/год) (підводна)
Робоча глибина занурення 61 м
Гранична глибина занурення 70 м
Дальність плавання 4 500 миль (8 300 км) на швидкості 11 вузлів (надводна)
70 миль (130 км) на швидкості 4 вузли (підводна)
Екіпаж 31 офіцер та матрос
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 58,22 м
Ширина корпусу найб. 4,9 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,62 м
Водотоннажність надводна 540—630 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни Paxman Ricardo
2 × електродвигуни
Гвинти 2
Потужність 2 500 к.с. (дизель)
1 450 к.с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія 1 × 76-мм гармата QF 3-inch 20 cwt
Торпедно-
мінне озброєння
6 × 533-мм торпедних апаратів
8-10 торпед
Історія служби
У складі 10-та флотилія ПЧ
Командувачі Lt. Пітер Роберт Гаррісон, Lt. Десмонд Самуель Мартін, Lt. Вільям Гідлі Кетт
Операції 25 походів

«Ультиматум» був закладений 19 червня 1940 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернесс. 11 лютого 1941 року він був спущений на воду, а 29 липня 1941 року увійшов до складу Королівського ВМФ Великої Британії.

Історія ред.

«Ультиматум» переважну частину своєї військової кар'єри провів у Середземному морі, де він потопив італійське пасажирське судно Dalmatia L., німецьке вітрильне судно та італійський підводний човен «Амміральйо Міло». З січня 1943 року човном командував лейтенант Гідлі Кетт. 30 жовтня 1943 року «Ультиматум» атакував німецький підводний човен на південний схід від Тулона. Ця атака була спрямована проти U-73, але він не зазнав шкоди. Але, за наслідками цієї атаки «Ультиматуму» приписували потоплення U-431. Однак, як з'ясувалося пізніше, U-431 був потоплений з усім екіпажем 21 жовтня 1943 року в Середземному морі біля Алжиру глибинними бомбами британського літака «Веллінгтон».

«Ультиматум» також безуспішно атакував італійські торгові кораблі Ravello, Luciano Manara і Unione, італійський підводний човен «Заффіро» і німецьке допоміжне патрульне судно Uj 6073 / Nimeth Allah. 2 травня 1944 року «Ультиматум» обстріляв гавань Каламати, Греція, потопивши два вітрильні судна, знищивши п'ять на сліпах і пошкодивши ще одне. Він також атакував групу невеликих німецьких суден, успішно вразивши та потопивши німецьку баржу F 811.

«Ультиматум» пережив війну і був проданий на злам 23 грудня 1949 року, а в лютому 1950 року був розібраний у порту Глазго.

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски
  1. 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву в Середземному морі (1942-1944), за битву за Атлантику (1944)
Джерела

Посилання ред.

  • HMS Ultimatum (P 34). на uboat.net. (англ.)
  • HMS ULTIMATUM - U-class Submarine. на naval-history.net. (англ.)
  • Ultimatum to Unbroken(англ.)

Література ред.