Gymnosporangium juniperi-virginianae
| Gymnosporangium juniperi-virginianae | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Gymnosporangium juniperi-virginianae Schweinitz | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Podisoma juniperi-virginianae (Schwein.) Fr., [1] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Іржа яблуні і кедру (Gymnosporangium juniperi-virginianae) — вид патогенних грибів роду гімноспорангіум (Gymnosporangium). Сучасну біномінальну назву надано у 1822 році.[2]
Життєвий цикл ред.
Життєвий цикл цього гриба різниться залежно від того, на якому хазяїні він паразитує.
Фруктові дерева Malus ред.
Спори потрапляють на дерево на тій стадії, коли лише зав'язуються бруньки або відбувається цвітіння. Коли спори доторкаються до бруньок чи молодих листків — вони проростають у тканину. Гриб стає помітним через три тижні у вигляді яскравих жовтих плям на листі. Влітку з нижнього боку листя виростають циліндричні плодові тіла.
Juniperus virginiana ред.
На кедрі утворює галли, розміром з горошину, у перший рік. На другий рік утворюються вирости, через які розповсюджуються спори. Під час дощів вирости стають яскраво жовтими і драглистими.
Поширення та середовище існування ред.
Росте на зовнішній поверхні листя фруктових рослин роду Malus та хвої кедру Juniperus virginiana.
Галерея ред.
-
Зрілі гали з спороносними виростами -
Незрілі галли -
Зрілий гриб на листі яблуні -
Плями на листках
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Systema Mycologicum 3: 507 (1832)
- ↑ Gymnosporangium juniperi-virginianae. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 2017-03-31T19:30:08+00:00.
Джерела ред.
- Gymnosporangium juniperi-virginianae // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Schweinitz, L.D. von. 1822. Synopsis fungorum Carolinae superioris. Schriften der Naturforschenden Gesellschaft zu Leipzig. 1:2-131