Getting Things Done
Getting Things Done (GTD) (укр. впоратися зі справами) — методика підвищення особистої ефективності, створена консультантом Девідом Аланом, і описана в його однойменній книзі.
Метод базується на ідеї, що для ефективнішого планування ніж природне людині необхідно залучати додаткові засоби, а саме зовнішні носії інформації і додаткові методики систематизації. У природний спосіб люди використовують для планування префронтальну кору мозку.[1]
Типові проблеми, що виникають при плануванні:
- прокрастинація
- непродуктивне зациклювання на багатьох проблемах одночасно
- складність у визначенні пріоритетів
- складність планування за змінних або невідомих умов
- недотримання задуманого плану
Методологія ред.
Розум звільняється від роботи запам'ятовування всього, що необхідно зробити, і може концентруватися на власне виконанні цих завдань.
Основні кроки ред.
Обробка потоку вхідної інформації передбачає такі кроки:[2]
1. Збір даних (англ. Collect) ред.
Ефективна робота починається зі збору абсолютно всіх незроблених чи незакінчених справ. Сюди входить збір зовнішніх повідомлень, поточних задач, будь-яких елементів вашого світу (паперів, тощо), які містять в собі нагадування про незавершені справи. Також, треба вивантажити з голови все, що ви намагались пам'ятати про ті чи інші справи.
Необхідні дії — відкласти всі справи вбік, і виписати всі справи, питання, проекти, завдання, ідеї та інші речі, які спадають на думку. Записувати доти, поки не з'являтиметься нових думок. Як результат, розум звільняється від зациклювання. Список справ перенесений на «зовнішній носій» і готовий для подальшого опрацювання.
2. Прояснення (англ. Clarify) ред.
На цьому етапі потрібно пройтися по всіх записаних справах і для кожного з них поставити собі кілька питань. Для цього існує спеціальних алгоритм обробки (див. ілюстрацію).
Найважливіші питання: (1) як виглядає ідеальний кінцевий результат, та (2) яка конкретна наступна дія? Під наступною дією тут розуміється конкретна фізична дія "алокація чи ре-алокація фізичних ресурсів, яка дозволяє рухатись в бік кінцевого результату".
3. Організація (англ. Organize) ред.
Далі можна всі наступні кроки організовувати за контекстом їхнього виконання. Основна помилка більшості людей полягає в тому, що вони переходять до організації, оминаючи стадію прояснення, і їхні списки задач перетворюються на набір незрозумілих різнорідних побажань.
4. Перегляд (англ. Review) ред.
Найважливіший етап, з точки зору самого Девіда Алена - це регулярний перегляд системи, щоб підтримувати її в робочому поточному стані.
5. Виконання (англ. Do) ред.
Якщо до цього було зроблено все правильно, то на даному етапі є просте і зрозуміле завдання.
Тож, по суті, весь метод зводиться до побудови алгоритму виконання всіх поточних завдань, що стоять перед людиною, із конкретним описом кожного кроку, що треба зробити, і з обов'язковим записування алгоритму.
Програмне забезпечення для методу ред.
Для реалізації методу у електронному вигляді створено немало програм, зокрема і для мобільних пристроїв.
Критика та обмеження ред.
З ряду причин, насамперед через брак такої цінності у індивіда як особиста ефективність, або через невіру у власні сили, або недооцінення можливості досягти свої глобальні цілі, метод може не привести до бажаних цілей[3].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Префронтальная кора. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 10 червня 2012.
- ↑ Коротко про метод тайм-менеджменту GTD. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 9 вересня 2011.
- ↑ Про личную эффективность и зрелость личности. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 10 червня 2012.
Джерела ред.
- Allen, David (2001). Getting Things Done: The Art of Stress-Free Productivity. Penguin Books. ISBN 0-14-200028-0.
- Allen, David (2003). Ready for Anything. Viking Books. ISBN 0-670-03250-6.
- Allen, David (2008). Making it All Work. Viking Books. ISBN 978-0-7499-4103-1.
- Cartmendum Getting Things Done в слайдах: часть 1 [Архівовано 14 квітня 2012 у Wayback Machine.], часть 2 [Архівовано 19 березня 2012 у Wayback Machine.], часть 3 [Архівовано 19 березня 2012 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |