Ford Fusion (Північна Америка)
Американський Ford Fusion — середньорозмірний автомобіль, вироблений компанією Ford Motor Company для ринків Північної і, частково, Південної Америки з 2005 року.
Ford Fusion (Північна Америка) | |
---|---|
Ford Fusion II | |
Виробник | Ford |
Роки виробництва | 2005—2020 |
Попередник(и) |
Ford Mondeo (Латинська Америка) Ford Taurus (Пн.Америка) |
Наступник(и) | немає |
Подібні |
Chrysler 200 Honda Accord Chevrolet Malibu Hyundai Sonata Hyundai Grandeur Kia Optima Mitsubishi Galant Nissan Altima Toyota Camry Mazda 6 Volkswagen Passat |
Перше покоління (2005–2012) ред.
Виробництво перших Fusion почалося 1 серпня 2005 року. Fusion замінив Mondeo на ринках Латинської Америки, крім Аргентини (де як і раніше доступний європейський Mondeo), а також на ринках Сполучених Штатів і Канади, де він замінив собою одночасно Ford Contour і більший середньорозмірний Ford Taurus, який в ті роки був тимчасово знятий з виробництва, а згодом — відроджений як ще більший, уже повнорозмірний автомобіль.
По класу і габаритним розмірам Fusion практично аналогічний Mondeo, використовує споріднені з ним двигуни серії Duratec і деякі компоненти його салону, наприклад передні сидіння і частина центральної консолі, але в цілому це абсолютно незалежна розробка, повною мірою враховує специфіку цільового ринку. В першу чергу, Fusion порівняно дешевий щодо Mondeo.
Одночасно з випуском дорожнього автомобіля Ford випустили версію для участі в гоночної серії NASCAR. Дебютувавши в 2006 році, автомобіль посів перше місце у своїй першій гонці в гонці Дейтона 500, під керуванням Метта Кенсеса (англ. Matt Kenseth).
Ford Fusion CD338 базується на платформі CD3, яка була отримана від седана Mazda 6 і лягла в основу:
- 2008 Mazda 6
- 2009 Mercury Milan
- 2009 Lincoln Zephyr / MKZ (CD378)
- 2010 Ford Edge (U338)
- 2010 Lincoln MKX SUV
- 2006 Mercury Milan (CD338)
- 2007 Mazda CX-9 SUV
Двигуни ред.
- 2.3 L Duratec 23 Р4, 160 к.с. (119 кВт), 212 Нм
- 3.0 L Duratec 30 V6, 221 к.с. (165 кВт), 278 Нм
Фейсліфтинг 2009 ред.
В березні 2009 року модель оновили, змінивши передню і задню оптику, бампери, капот, лінійку двигунів та інше, а також представили гібридну модифікацію Fusion Hybrid.
Двигуни ред.
- 2.5 L Duratec 25 Р4 175 к.с. (130 кВт), 233 Нм
- 3.0 L Duratec 30 V6 240 к.с. (179 кВт), 302 Нм
- 3.5 L Duratec 35 V6 263 к.с. (196 кВт), 338 Нм
- 2.5 L hybrid Duratec 25 Р4 156 к.с. (116 кВт), 184 Нм
-
Ford Fusion 1 Hybrid (2009–2012)
-
Ford Fusion 1 Hybrid (2009–2012)
Друге покоління (2012–2020) ред.
Ford Fusion ІІ | |
---|---|
Ford Fusion 2 (2012-2017) | |
Виробник | Ford |
Роки виробництва | 2012—2020 |
Попередник(и) | Ford Fusion І |
Наступник(и) | немає |
Платформа | Ford CD4 platform |
Колісна база | 2850 мм |
Довжина | 4869 мм |
Ширина | 1852 мм |
Висота | 1476 мм |
Маса | 1507–1554 кг |
Споріднені |
Ford Mondeo Lincoln MKZ |
Ford Fusion другого покоління представлене в 2012 році Північноамериканському міжнародному автосалоні, як модель 2013 року. Нова модель перейняла стиль від європейського концепт-кара Ford Evos представленого в 2011 році на Франкфуртському автосалоні. Як і новітні Ford Focus і Fiesta, новий Fusion побудований на глобальній платформі, спільно з тепер ідентичним Mondeo. Автомобіль існує в версії гібрид (Fusion Hybrid) і гібрид з можливістю підзарядки (Fusion Energi).
Новий Fusion поставили на модифіковану платформу Mondeo EUCD (CD4). Платформа EUCD лягла в основу:
- 2007 Volvo S80
- 2007 Ford S-MAX
- 2007 Ford Galaxy
- 2007 Land Rover Freelander/LR2
- 2007 Ford Mondeo
- 2007 Volvo V70
- 2009 Volvo XC60 SUV
- 2010 Volvo S60
В 2017 році модель модернізували змінивши зовнішній вигляд. Модель відрізняється іншими бамперами і хвилькою під фарами головного світла. Удосконалили інформаційно-розважальну систему - саме тоді Ford замінили систему MyFord Touch на популярну SYNC 3 і зробили Apple CarPlay і Android Auto доступними. В 2019 році відмовились від моделі Platinum. В 2020 році з лінійки зникла модель Sport з V6 двигуном - саме авто не змінилося. Моделі цього року пропонують значно більше стандартного оснащення, ніж версії 2018 року[1].
Двигуни ред.
- 1.5 л Ti-VCT GTDI Р4 EcoBoost 181 к.с. 250 Нм
- 1.6 л Ti-VCT GTDI Р4 EcoBoost 179 к.с. 250 Нм
- 2.0 л Ti-VCT GTDI Р4 EcoBoost 203 к.с. 366 Нм
- 2.0 л Ti-VCT GTDI Р4 EcoBoost 241 к.с. 366 Нм
- 2.0 л Duratec Atkinson-Cycle Р4 Hybrid
- 2.0 л Duratec Atkinson-Cycle Р4 Energi Plug-In Hybrid 141 к.с. + електродвигун 116 к.с.
- 2.5 л Duratec 16V Р4 175 к.с. 237 Нм
- 2.7 л EcoBoost V6 325 к.с. 515 Нм (Sport)
Продажі в США ред.
Календарний рік | Всього автомобілів |
---|---|
2005[2] | 16,983 |
2006[3] | 142,502 |
2007 | 149,552 |
2008[4] | 147,569 |
2009[5] | 180,671 |
2010[6] | 219,219 |
2011[7] | 248,067 |
Всього (2005–2011) | 1,104,563 |
Примітки ред.
- ↑ Тест-драйв Ford Fusion 2020 року. Огляди, відео, думка експертів на Automoto.ua. AutoMoto.ua ИЩЕМ НА 100 АВТОСАЙТАХ (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Ford Achieves First Car Sales Increase Since 1999. Theautochannel.com. 17 листопада 2004. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 6 червня 2009.
- ↑ FORD MOTOR COMPANY DECEMBER 2007 U.S. SALES. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 14 січня 2012.
- ↑ NEWS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2012. Процитовано 4 жовтня 2009.
- ↑ NEWS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2012. Процитовано 5 січня 2010.
- ↑ FORD’S 2010 SALES UP 19 PERCENT – LARGEST INCREASE OF ANY FULL-LINE AUTOMAKER; FOUNDATION SET FOR GROWTH IN 2011 | Ford Motor Company Newsroom. Media.ford.com. 4 січня 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 10 січня 2012.
- ↑ 2011 Ford Brand Sales up 17 Percent for the Year in U.S (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ford Fusion (Північна Америка) |
Це незавершена стаття про автомобілі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |