Вікіпедія

Fire Party

музичний гурт

Fire Party — хардкор-панк гурт з Вашингтона, округ Колумбія, створений восени 1986 року. Гурт був активним до весни 1990 року.

Fire Party
Основна інформація
Жанр Панк, пост-хардкор
Роки 1986-1990
Країна США
Місто Вашингтон
Лейбл Dischord Records
Склад Наталі Евері, Емі Пікерінг, Кейт Семворт, Нікі Томас

Історія ред.

Емі Пікерінг була залучена до хардкор-сцени округу Колумбія, будучи ученицею середньої школи H-B Woodlawn.[1]

Потім вона продовжила роботу в Dischord Records. У свій перший день роботи вона зірвала табличку з написом «Спідниці заборонено».[2]

Оман Еммет (також відомий як Томас Сквіп з гурту Beefeater) назвав Пікерінг «матір'ю революції» за її роль у фільмі, який став відомий як «Revolution Summer» в 1985 році.[3][4]

«Revolution Summer» — це фраза, яку Пікерінг використовувала в листівках, які вона розіслала людям з панк-сцени округу Колумбія, щоб відобразити «кульмінацію, кінець чогось» і знову надихнути панків округу Колумбія.[5]

«Revolution Summer» призвела до протестів панків проти апартеїду в Південній Африці та проти президента Рональда Рейгана, який підтримував керівництво ПАР.

До того, як Нікі Томас приєдналася до гурту Fire Party, вона грала в таких гуртах, як Lebensluste та In Pieces.[6]

Пікерінг об'єдналася з Ейвері, Семворт і Томас, щоб сформувати гурт Fire Party, який, за словами Ейвері, «виріс з цього справді згуртованого гурту людей, сформованих дуже маленькою музичною сценою».[7]

Гурт дебютував у лютому 1987 року на d.c. space, а їхній сет був присвячений нещодавно померлій Тоні Янг, колишній учасниці гуртів Red C і Dove, а також одній із небагатьох кольорових жінок на панк-сцені округу Колумбія того часу.[8][9][10]

Гурт Fire Party випустив однойменний мініальбом із шести пісень і альбом New Orleans Opera із восьми пісень.

Вони зіграли кілька концертів на Середньому Заході з гуртом Scream, а на початку 1988 року здійснили з ними тур по Європі, а також підтримали у турі гурт That Petrol Emotion.[11][12] Перебуваючи в Європі, вони записали сесію для шоу Джона Піла (John Peel) на BBC Radio 1.[13]

Панк фензин File 13, з Массачусетсу, назвав гурт Fire Party «одним з найпотужніших гуртів сьогодення», а альбом New Orleans Opera — одним зі своїх улюблених релізів 1989 року.[14]

У 1996 році незалежний лейбл Dischord Records випустив Fire Party CD — компіляцію треків із двох альбомів гурту + додаткові п'ять треків:

  • сесію для шоу Джона Піла на BBC Radio 1,
  • трек «Pilate» зі збірки Dischord Records, State of the Union.[11][15]

Попри невелику дискографію, гурт Fire Party разом зі спорідненими по «Revolution Summer» гуртами, такими як гурт Embrace і гурт Rites of Spring, мали тривалий вплив на мистецький напрямок американського панку.[16]

Гурт Fire Party — виключно жіночий гурт, що було рідкістю для панк-музики того часу.

Барабанниця Нікі Томас була однією з небагатьох афроамериканок, залучених до сцени панк-музики.

Дженні Тумі (Jenny Toomey), співзасновниця лейблу Simple Machines, описала Fire Party як «перший у світі жіночий емо-гурт».[17]

Учасниці гурту ред.

  • Емі Пікерінг (Amy Pickering) — вокал,
  • Наталі Евері (Natalie Avery) — гітара,
  • Кейт Семворт (Kate Samworth) — бас,
  • Нікі Томас (Nicky Thomas) — ударні.[11]

Дискографія ред.

Мініальбоми ред.

  • Fire Party mini-LP (May 1988), Dischord
  • New Orleans Opera mini-LP/cassette (October 1989), Dischord

Збірники ред.

  • Fire Party CD (October 1996), Dischord — compiles both albums with five additional tracks

Примітки ред.

  1. ↑ Andersen & Jenkins 2001 p. 92
  2. ↑ Andersen & Jenkins 2001 p. 141
  3. ↑ Andersen & Jenkins 2001 p. 182
  4. ↑ Crawford, Scott (2017). Spoke: Images and Stories from the 1980s Washington, DC Punk Scene (вид. Illustrated). Akashic Books. с. 95. ISBN 978-1617755002.
  5. ↑ Andersen & Jenkins 2001 p. 173, 209
  6. ↑ Andersen, Mark (2003). Dance of Days: Two Decades of Punk in the Nation's Capital (вид. First Thus). Akashic Books. с. 231. ISBN 978-1888451443.
  7. ↑ Crawford, Scott (2017). Spoke: Images and Stories from the 1980s Washington, DC Punk Scene (вид. Illustrated). Akashic Books. с. 94. ISBN 978-1617755002.
  8. ↑ Andersen, Mark (2003). Dance of Days: Two Decades of Punk in the Nation's Capital (вид. First Thus). Akashic Books. с. 230. ISBN 978-1888451443.
  9. ↑ Andersen, Mark (2003). Dance of Days: Two Decades of Punk in the Nation's Capital (вид. First Thus). Akashic Books. с. 228. ISBN 978-1888451443.
  10. ↑ Crawford, Scott (2017). Spoke: Images and Stories from the 1980s Washington, DC Punk Scene (вид. Illustrated). Akashic Books. с. 97. ISBN 978-1617755002.
  11. ↑ а б в Strong, p. 333
  12. ↑ Andersen & Jenkins 2001 p. 252
  13. ↑ «17/10/1989 — Fire Party», Keeping It Peel, BBC. Retrieved March 23, 2013
  14. ↑ Lo, Mark (February 1990). Fire Party, "New Orleans Opera" review. File 13 (6): 15.
  15. ↑ Kellman, Andy «Fire Party Biography», Allmusic. Retrieved March 23, 2013
  16. ↑ Andersen & Jenkins 2001 p. 230, 231, 237
  17. ↑ Greenwald, Andy (2003). Nothing feels good : punk rock, teenagers, and emo (English) . New York: St. Martin's Griffin. с. 14. ISBN 0-312-30863-9. OCLC 52819641.

Список літератури ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Fire_Party&oldid=42379052