F (латиниця)

F, f («еф») — шоста літера латинського алфавіту, вимовляється «еф». Літера F походить від давньогрецької літери дигама (Ϝ, ϝ), що позначала дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант /w/ — цей звук зник з давньогрецької мови ще в архаїчну епоху. Зі свого боку, дигама походила від фінікійської літери вав.

Способи кодування ред.

У юнікоді велика F — U+0046, мала f — U+0066.

Код ASCII для великої F — 70, для малої f — 102; або у двійковій системі 01000110 та 01100110, відповідно.

Код EBCDIC для великої F — 198, для малої f — 134.

NCR код HTML та XML — «F» та «f» для великої та малої літер відповідно.

Інші позначення літери F

Фонетичний алфавіт НАТО		код Морзе
Foxtrot		··–·

Морський прапорний сигнал	Семафорна абетка	Американська мова жестів (ASL)	Шрифт Брайля