Вікіпедія

Французька концепція правової держави

(Перенаправлено з Etat de droit)

Etat de droit — французька правова доктрина, континентально-європейська концепція правової держави[1], створена під час Великої буржуазно-демократичної революції у Франції, Просвітництва, утвердження буржуазних відносин, яка проголошує держави, що декларує і забезпечує права і свободи людини та громадянина, правову рівність громадян перед законом, свободу у всіх її вимірах (свободу слова, свободу волі, свободу віросповідання, свободу совісті), братерство-«liberte, egalite, fraternite»[2], справедливий розподіл ресурсів, правовий і соціальний захист населення, повалення абсолютизму, аристократії, монархії і запровадження республіки, демократії, ⁣буржуазно-демократичних відносин у політико-правову сферу.

Статуя Свободи у Парижі

Основні підходи до розуміння[1]:

  • власне французька доктрина Etat de Droit (в основі якої лежали дві головні ідеї — «влада закону» і «суверенітет парламенту»;
  • запозичена від «німецької школи публічного права» доктрина Etat de Droit;
  • доктрина, в рамках якої відбувався пошук змістового наповнення теорії, яка включала б головні ідеї французької політичної думки епохи Просвітництва і яка мала б найбільше відповідати доктрині "rule of law" в її «матеріальному» значенні;

Більшість вчених схиляються до думки, що Etat de droit виникла як революційна альтернатива монархічному режиму[3], і основним своїм завданням визначає обмеження державно-владних інституцій та участь широких мас населення у державних процесах.

Етимологія терміну ред.

Найвідоміші представники ред.

 
Франсуа-Марі Аруе
 
Шарль Луї де Монтеск'є
  1. " Філософські листи ";
  1. " Перські листи ";
  2. « Про дух законів (1748 р.)»;
  3. «Роздуми про причини величі та падіння римлян»;
  1. "Роздуми про науки та мистецтва ";
  2. « Про суспільний договір, або Принципи політичного права (1762 р.)»;
  3. «Роздуми про виникнення та підстави нерівності між людьми»;
  1. « Кодекс природи, або істинний дух її законів» (1755 р.);
  1. «Про права та обов'язки громадянина»(1758 р.);
  2. «Про законодавство або принципи законів» (1776 р.);
  1. «Заповіт»;
  1. «Істина, або Істинна система»;
  1. «Подорож в Ікарію»;

Юридичне закріплення ред.

 
Декларація прав людини і громадянина

Ухвалена 26 серпня 1789 р. Декларація прав людини і громадянина стала політико-юридичним документом[4], який втілив ідеї політичного лібералізму (Лока, Монтеск'є і Руссо)[3], в якому закріплено політико-юридичні принципи, покладені в основу відносин між людиною і державою, насамперед ст. 2 Декларації, де зафіксовано теоретичну спадщину епохи Просвітництва, «суспільного стану людини», визначено необхідність «політичного об'єднання»[5], власне держави, з метою збереження природних, невідчужуваних і священних прав, які належать людині від народження: прав на свободу, на власність, на безпеку, на опір гнітові[6]. У ст. 1 Декларації було проголошено принцип свободи людини та рівності людей від народження, свобода і рівність у правах[7]. Декларація проголосила пріоритет прав і свобод людини і громадянина, принципи верховенства права, загальної рівності, ідеї суспільного та політичного об'єднання з метою захисту інтересів особи, у формі держави, задекларувала необхідність законодавчого закріплення гарантій забезпечення і реалізації прав і свобод населення (ст. 16 Декларації).

  • Конституція III Республіки (Конституційні закони 1875 року (Lois constitutionnelles de 1875), проголошення Третьої республіки (24 лютого, 25 лютого, 16 липня 1875)
  • Конституція V Республіки (Конституція 1958 року (Constitution de 1958), проголошення П'ятої республіки (4 жовтня 1958).




Основні положення ред.

1.Політико-правова сфера:

2. Економічна:

3. Соціальна:

4. Культурна:

Література ред.

  • Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  • De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
  • Blandine Kriegel, 2002, État de droit ou Empire, Bayard
  • Friedrich Hayek, Droit, législation et liberté, PUF, ISBN 978-2-13-056496-6
  • Pierre Manent, Histoire intellectuelle du libéralisme, Hachette, ISBN 978-2-01-278865-7

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  2. ↑ Blandine Kriegel, 2002, État de droit ou Empire, Bayard
  3. ↑ а б Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  4. ↑ Friedrich Hayek, Droit, législation et liberté, PUF, ISBN 978-2-13-056496-6
  5. ↑ Pierre Manent, Histoire intellectuelle du libéralisme, Hachette, ISBN 978-2-01-278865-7
  6. ↑ Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
  7. ↑ De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
  8. ↑ а б De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
  9. ↑ De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Французька_концепція_правової_держави&oldid=35870352