Erratus sperare

(Перенаправлено з Erratus)
Erratus sperare
Час існування: середній кембрій
520 млн р. т.

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Рід: Erratus
Fu et al. 2022
Вид: E. sperare
Erratus sperare
Fu, Legg, Daley, Budd, Wu & Zhang, 2022
Посилання
Вікісховище: Erratus

Erratus sperare — викопний вид морських членистоногих, що існував у середньому кембрії (520 млн років тому). Erratus займає перехідне положення між лобоподами (Lobopodia) та справжніми членистоногими, а його відкриття допомогло вченим зрозуміти ранню еволюцію ключових характеристик членистоногих. Деякі з найстаріших стовбурових членистоногих, таких як Anomalocaris, не мали ніг, натомість у них були придатки, схожі на клапті, які допомагали їм плавати. Erratus, з іншого боку, вже має набір примітивних ніг. Це також підтвердило теорію про те, що зябра водних членистоногих, ймовірно, еволюціонували в крила і легені наземних членистоногих пізніше в палеозої.[1]

Скам'янілості ред.

Викопні рештки двох екземплярів тварини були знайдені у лагерштетті Ченцзян (Маотяньшаньські сланці) у відкладеннях формації Генлінпу в провінції Юньнань на півдні Китаю. Голотипні зразки складаються з частини тіла і відбитка тварини на камені та ізольованого панцира. Паратип складається з панцира з переднім виступом, а також семи передніх сегментів тіла. Назва роду Erratus латиною означає «блукач», у зв'язку з передбачуваним нектонним способом життя організму, а видова назва sperare з латинської означає «надія».[2]

Опис ред.

Erratus був невеликим нектонним організмом з двостулковим панциром, який, ймовірно, харчувався фільтруючи воду чи поїдаючи осад. Відомі екземпляри сягали 37–72 міліметри завдовжки. Двостулковий панцир, який покривав верх тіла, був спереду загострений, але заокруглену ззаду. Пара бічних очей лежала біля передньої ості панцира. Очі не мали лінз, а стеблинки були такі ж довгі, як очі. На нижній частині тіла було 11 пар широких стулок із зяберними зморшками. Стулки зменшувалися в розмірі до задньої частини тіла. Як у зяберних лобоподій і радіодонтів, стулки з'єднувалися зі стінкою тіла. Кожна з передніх 7 пар стулок тіла мали медіально розташований ендопод (внутрішня гілка). Кожен ендопод був простою 7-членистою ногою, без будь-яких ознак ендітів (внутрішніх виступів) і кігтів. На задніх 4 парах стулок тіла відсутні ендоподи, але зморшки більш помітні. Вентральні структури голови між очима та клаптями тіла не виявлені, також невідомо, чи мав кінець тулуба тельсон.

Філогенія ред.

Megadictyon

Kerygmachela

Pambdelurion

Opabinia

Radiodonta

Anomalocarididae

Hurdiidae

Deuteropoda

Erratus

Isoxys

Surusicaris

Nereocaris

Pectocarididae

Odaraia

Canadaspis

Perspicaris

Pectocarididae

Fuxianhuiida

Fortiforceps

Yohoia

Leanchoilia

Olenoides


Примітки ред.

  1. Dongjing Fu, David A. Legg, Allison C. Daley, Graham E. Budd, Yu Wu and Xingliang Zhang. 2022. The Evolution of Biramous Appendages revealed by A Carapace-bearing Cambrian Arthropod. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 377(1847); ‘The impact of Chinese palaeontology on evolutionary research’. compiled and edited by Xiaoya Ma, Guangxu Wang and Min Wang. DOI: 10.1098/rstb.2021.0034
  2. Novataxa