Соловейко чорногорлий
| Соловейко чорногорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець чорногорлого соловейка
 Самиця чорногорлого соловейка
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Larvivora komadori (Temminck, 1835) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Sylvia komadori Temminck, 1835 Erithacus komadori (Temminck, 1835) Luscinia komadori (Temminck, 1835) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Солове́йко чорногорлий[2] (Larvivora komadori) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Японії. Larvivora namiyei раніше вважався підвидом чорногорлого соловейка, однак був визнаний окремим видом.
Опис ред.
_(14561823420).jpg)
Довжина птаха становить 14 см. У самців верхня частина тіла темно-іржасто-руда, лоб, обличчя, горло і груди чорні, решта нижньої частини тіла біла, на боках чорні плями. У самиць верхня частина тіла більш тьмяна. Чорна пляма на нижній частині тіла у них відсутня, натомість вона переважно сіра, місцями легко поцяткована світлими плямками або смужками.
Поширення і екологія ред.
Чорногорлі соловейки гніздяться на островах Данзьо[en] (на південь від Кюсю), а також на північних островах Рюкю (Танеґасіма, Амамі Осіма і Токуносіма). Взимку вони мігрують на південні острови Рюкю, зокрема на Міяко, Ісікаґі, Іріомоте і Йонаґуні, однак деякі птахи залишаються зимувати на Токуносімі і Амамі-Осімі. Бродячі птахи також спостерігалися на півострові Осумі[en] на півдні Кюсю та на островах Сацунан. Чорногорлі соловейки живуть в чагарниковому і папоротевому підліску субтропічних широколистяних лісів та в густих, вологих бамбукових заростях, часто поблизу струмків. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 100 до 200 м над рівнем моря.
Чорногорлі соловейки живляться комахами та іншими дрібними безхребетними. Гніздяться з квітня по липень, переважно з середини травня до середини червня. Гніздо робиться з сухого листя, моху і бамбуку, розміщується в дуплі дерева або на земляному валу, іноді також в штучній гніздівлі. В кладці від 3 до 5 блідо-рожевих яєць.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція чорногорлих соловейків становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців[4].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Larvivora komadori: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Shin-Ichi Seki, 2009. Population trends and molecular phylogenetic position of theisolated Ryukyu Robin Erithacus komadorion the Danjo Islands, Japan. Jpn. J. Ornithol.58: 18–27. 男女群島におけるアカヒゲ Erithacus komadori の生息状況と集団の分子系統的位置 (PDF, 12,2 MB).
Посилання ред.
- Seki, Shin-Ichi (2006). The origin of the East Asian Erithacus robin, Erithacus komadori, inferred from cytochrome b sequence data. Molecular Phylogenetics and Evolution. 39 (3): 899—905. doi:10.1016/j.ympev.2006.01.028. PMID 16529957.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |