Epilobium lactiflorum

Epilobium lactiflorum — вид трав'янистих рослин родини онагрові (Onagraceae), поширений на сході Азії, півночі Європи й на півночі Північної Америки. Етимологія: лат. lac — «молоко», лат. florus — «квітка».

Epilobium lactiflorum
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Миртоцвіті (Myrtales)
Родина:	Знітові (Onagraceae)
Рід:	Зніт (Epilobium)
Вид:	E. lactiflorum
Біноміальна назва
Epilobium lactiflorum Hausskn., 1879

Морфологічна характеристика

Це багаторічні трав'янисті рослини заввишки 10–30 см. Підґрунтові пагони дуже короткі, товсті зимівлі бруньки розташовані біля основ стебел. Стебла нерозгалужені, біля основи голі, вище з прожилками з вигнутими волосками. Листки супротивні (чергуються в суцвітті), короткочерешкові. Пластини від вузько-яйцеподібних до еліптичних, з конічними основами, з округлими кінчиками, рідше дрібно-зубчасті, світло-зелені, іноді червонуваті. Суцвіття — нещільні китиці. Квіти: віночки звичайні, білі (рідко злегка червонуваті), 3–6 мм довжиною; пелюсток 4, із зубчастими кінчиками; чашолистків 4; тичинок 8. Плоди — трубчасті, 4-клапанні, голі, довжиною 3–6 см капсули. Насіння обернено-ланцетне, 1.1–1.5 мм довжиною, гладке і світло-коричневе.

Поширення

Азія (Японія, Росія); Північна Америка (Аляска [США], Канада, Ґренландія); Європа (Фарерські о-ви, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція). Населяє молоді, щільні широколисті вербові ліси, вологі луки, болота, широколисті ліси, джерела, береги ставків і потоків, канави, осипи навколо лінії дерев.

Див. також

• Список видів роду зніт.

Джерела

• Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• NatureGate [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Pan-arctic flora (англ.)