Восьминіг гігантський

вид молюсків
Восьминіг гігантський

Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Молюски
Клас: Головоногі
Ряд: Восьминоги
Родина: Ентероктоподіди
Рід: Ентероктопус
Вид: Восьминіг гігантський
Enteroctopus dofleini
Wülker, 1910
Ареал гігантського восьминога
Ареал гігантського восьминога
Синоніми
Enteroctopus dofleini apollyon Berry, 1912
  • Enteroctopus dofleini dofleini Wülker, 1910
  • Enteroctopus dofleini martini Pickford, 1964
  • Octopus apollyon Berry, 1912
  • Octopus dofleini Wülker, 1910
  • Octopus gilbertianus Berry, 1912
  • Octopus punctatus Gabb, 1862
  • Paroctopus asper Akimushkin, 1963
  • Paroctopus dofleini Wülker, 1910
  • Polypus apollyon Berry, 1912
  • Polypus gilbertianus Berry, 1912

Восьминіг гігантський, восьминіг Дофлейна, восьминіг Джильберта (лат. Enteroctopus dofleini) — вид восьминогів роду Enteroctopus родини Enteroctopodidae. Найбільший вид восьминогів. Вид був описаний німецьким зоологом Герхардом Вюлкером у 1910 році.

Ареал ред.

Гігантський восьминіг мешкає у північній частині Тихого океану, в Японському, Охотському і Беринговому морях, а також біля тихоокеанського узбережжя Північної Америки, від Нижньої Каліфорнії до Аляски на північному сході і Японії на заході. Гігантський восьминіг проживає від тропічного до субарктичного поясу, в верхніх горизонтах, в зоні припливів і відливів до глибини 180 метрів, зустрічається на глибинах до 800 метрів, іноді — до 1500 метрів, від узбережжя до краю континентального шельфу[1]. Гігантський восьминіг поширений від Японії і Корейського півострова до Примор'я та Курильських, Командорських і Алеутських островів. Також проживає біля острова Сахалін і Камчатки. В даний час відбувається скорочення чисельності самців і найбільш великих самок.

Морфологія ред.

Великий восьминіг, звичайна вага якого від 2 до 10 кг. Великі особини розміром до 150 см важать близько 30 кг. Зареєстровані екземпляри до 50 кг вагою і довжиною до 3 м. За деякими даними, довжина окремих особин може досягати 9 м. Максимальна зареєстрована маса — 198,2 кг. Самки більші за самців. Радіальний розмах щупалець може становити до 9,8 м. У гігантського восьминога орган воронки W-подібний. Над очима є 3-4 шишкоподібні бородавки, по одному великому шкірястому вушку. У самців гектокотиль вузький, напівзакритий, майже трубкоподібні. Тіло кругле або овальне, зморшкувате, вкрите численними бородавками. Відстань між найвіддаленішими точками очей більша, ніж половина довжини тулуба (виміряного від його кінця і до лінії, що з'єднує центри очей).

Двосторонньо-симетричний, високоорганізований молюск. Тіло чітко розділяється на щупальця, голову і мішкоподібний тулуб. Раковина повністю зникла. Характерна для молюсків нога перетворилася в воронку і щупальця. Має 8 щупалець з присосками на внутрішній поверхні. При основі щупальця з'єднані перетинкою (амбреллою). Присоски розташовуються в два ряди, вусики і плавники відсутні. Присоски позбавлені рогових кілець і стеблинок, вони приєднані безпосередньо до щупалець. Воронка являє собою конічну трубку, вузьким кінцем спрямовану вперед і назовні, а широкою основою — назад і в мантійну порожнину. Воронка служить для плавання. Тулуб з усіх боків оточений мантією. Біля мантійної порожнини знаходяться зябра, там же знаходяться анальний і статевий отвори. На голові розташовані дуже складні і високоорганізовані очі, забезпечені рогівкою, райдугою, кришталиком, склоподібним тілом і дуже чутливою сітківкою. Радула добре розвинена. Глотка озброєна потужними хітиновими щелепами, які за формою нагадують дзьоб папуги. У ротову порожнину виходять протоки слинних залоз. Розвинений внутрішній скелет, представлений хрящовими утвореннями, які охороняють головне скупчення гангліїв, очі і статоцисти. Яйця прикріплює до донних предметів. Запліднення внутрішнє. Роль копулятивного органу виконують два видозмінені щупальця, названі гектокотиль.

Прекрасний плавець, але вважає за краще довго лежати на дні. Ненажерливий хижак-універсал. В основному споживає ракоподібних та молюсків. На гігантського восьминога полюють великі риби і морські ссавці: калани, сивучи, нерпи, морські котики, акули, палтуси, зубатки та кашалоти.

Гонохористичний (роздільностатевий) вид. Самка гине незабаром після вилуплення молоді з яєць. При спарюванні самець утримує самку щупальцем, а гектокотилем вводить сперматофори в мантійну порожнину самки, де відбувається запліднення. Молодь деякий час перебуває на планктонної стадії, поки не виростає і не починає вести бентичний (донний) спосіб життя.

Навколишнє середовище ред.

У відкритому океані не був помічений. Восьминоги зазвичай проживають в прибережних районах і ховаються в печерах, ущелинах та серед валунів. У літній період гігантський восьминіг зустрічається на грунтах всіх типів. Часто зустрічаються на кордоні скельних і піщаних грунтів в околицях крутих мисів, набагато рідше — в центрі глибоких бухт на піщаних і галькових грунтах. Інколи проживають далеко від берега. В такому випадку восьминоги живуть на гравійних, черепашкових, піщаних і мулистих грунтах. На відкритих ділянках з дисперними грунтами восьминоги можуть викопувати широкі ями, які вони використовують як лігва.

Господарське значення ред.

Гігантські восьминоги служать об'єктом промислу в Північній Японії, КНДР і Південній Кореї.

Життєвий цикл ред.

Гігантські восьминоги роблять сезонні міграції влітку і восени. Влітку напередодні нересту вони мігрують на малі глибини і скупчуються. Восени, після нересту, восьминоги дуже швидко, протягом декількох днів, розселяються по всьому ареалу, не утворюючи скупчень.

Примітки ред.

  1. Enteroctopus dofleini, North Pacific giant octopus (англ.). SeaLifeBase. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 20 липня 2019.

Джерела ред.