EGLN3

EGLN3 (англ. Egl-9 family hypoxia inducible factor 3) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 14-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 239 амінокислот, а молекулярна маса — 27 261.

EGLN3
Ідентифікатори
Символи	EGLN3, HIFP4H3, HIFPH3, PHD3, egl-9 family hypoxia inducible factor 3
Зовнішні ІД	OMIM: 606426 MGI: 1932288 HomoloGene: 32531 GeneCards: EGLN3
Онтологія гена Молекулярна функція • 2-oxoglutarate-dependent dioxygenase activity • iron ion binding • L-ascorbic acid binding • dioxygenase activity • зв'язування з іоном металу • GO:0001948, GO:0016582 protein binding • GO:0050602 oxidoreductase activity, acting on paired donors, with incorporation or reduction of molecular oxygen • oxidoreductase activity • peptidyl-proline 4-dioxygenase activity Клітинна компонента • нуклеоплазма • клітинне ядро • цитоплазма • гіалоплазма Біологічний процес • response to hypoxia • regulation of neuron apoptotic process • peptidyl-proline hydroxylation to 4-hydroxy-L-proline • cellular response to DNA damage stimulus • regulation of cell population proliferation • regulation of transcription from RNA polymerase II promoter in response to hypoxia • activation of cysteine-type endopeptidase activity involved in apoptotic process • protein hydroxylation • GO:0097285 апоптоз Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	112399	112407
Ensembl	ENSG00000129521	ENSMUSG00000035105
UniProt	Q9H6Z9	Q91UZ4
RefSeq (мРНК)	NM_001308103 NM_022073	NM_028133
RefSeq (білок)	NP_001295032 NP_071356	NP_082409
Локус (UCSC)	Хр. 14: 33.92 – 34.46 Mb	Хр. 12: 54.23 – 54.25 Mb
PubMed search
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MPLGHIMRLD		LEKIALEYIV		PCLHEVGFCY		LDNFLGEVVG		DCVLERVKQL
HCTGALRDGQ		LAGPRAGVSK		RHLRGDQITW		IGGNEEGCEA		ISFLLSLIDR
LVLYCGSRLG		KYYVKERSKA		MVACYPGNGT		GYVRHVDNPN		GDGRCITCIY
YLNKNWDAKL		HGGILRIFPE		GKSFIADVEP		IFDRLLFFWS		DRRNPHEVQP
SYATRYAMTV		WYFDAEERAE		AKKKFRNLTR		KTESALTED

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функцією належить до оксидоредуктаз. Задіяний у таких біологічних процесах, як апоптоз, пошкодження ДНК. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном заліза. Локалізований у цитоплазмі, ядрі.

Література

• Taylor M.S. (2001). Characterization and comparative analysis of the EGLN gene family. Gene. 275: 125—132. PMID 11574160 DOI:10.1016/S0378-1119(01)00633-3
• Hirsila M., Koivunen P., Gunzler V., Kivirikko K.I., Myllyharju J. (2003). Characterization of the human prolyl 4-hydroxylases that modify the hypoxia-inducible factor. J. Biol. Chem. 278: 30772—30780. PMID 12788921 DOI:10.1074/jbc.M304982200
• The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
• Semenza G.L. (2001). HIF-1, O(2), and the 3 PHDs: how animal cells signal hypoxia to the nucleus. Cell. 107: 1—3. PMID 11595178 DOI:10.1016/S0092-8674(01)00518-9
• Bruick R.K., McKnight S.L. (2001). A conserved family of prolyl-4-hydroxylases that modify HIF. Science. 294: 1337—1340. PMID 11598268 DOI:10.1126/science.1066373
• Huang J., Zhao Q., Mooney S.M., Lee F.S. (2002). Sequence determinants in hypoxia-inducible factor-1alpha for hydroxylation by the prolyl hydroxylases PHD1, PHD2, and PHD3. J. Biol. Chem. 277: 39792—39800. PMID 12181324 DOI:10.1074/jbc.M206955200

Див. також

• Хромосома 14