Вікіпедія

Dry (альбом)

Dry — дебютний студійний альбом гурту PJ Harvey, очолюваного англійською співачкою і авторкою пісень Пі Джей Гарві, що вийов 30 березня 1992 року лейблом Too Pure.[1] Альбом був записаний на The Icehouse, місцевій студії в Йовілі, Англія. Перші 5000 платівок і перші 1000 CD містили демо-версії треків альбому, а Dry згодом вийшов у США на лейблі Indigo Records. Обидві версії вийшли у 1992 році. У липні 2020 року Dry було перевидано на вінілі та CD: 11-трековий супровідний альбом, що зібрав усі демо під назвою Dry — Demos, також вийшов на вінілі як окрема платівка.

Dry
Студійний альбом
Виконавець PJ Harvey
Дата випуску 30 березня 1992
Записаний Вересень–грудень 1991
Жанр Альтернативний рок, інді-рок, блюз-рок
Тривалість 39:54
Мова англійська
Студія звукозапису The Icehouse, Йовіл, Велика Британія
Лейбл Too Pure
Продюсер Head, Роб Елліс, Пі Джей Гарві
Хронологія PJ Harvey
Попередній
←
Rid of Me
(1993)
Наступний
→
Сингли з Dry
  1. «Dress»
    Випущений: Грудень 1991
  2. «Sheela-Na-Gig»
    Випущений: Лютий 1992

Передумови створення ред.

В інтерв'ю журналу Filter у 2004 році Гарві сказала про свій дебютний альбом: «Dry — це мій перший шанс записати альбом, і я думала, що він стане останнім. Тому я вклала в нього все, що мала. Це був дуже екстремальний альбом. Для мене було великою радістю, що я змогла його записати. Я ніколи не думала, що у мене буде така можливість, тому я відчувала, що повинна вкласти у нього все, що могла, тому що це був, мабуть, мій єдиний шанс. З цієї причини це було дуже екстремально».

Відгуки ред.

Критичний оцінка ред.

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic      [2]
Chicago Tribune     [3]
Entertainment Weekly A+[4]
Los Angeles Times     [5]
NME 9/10[6]
Pitchfork 9.2/10[7]
Q      [8]
The Rolling Stone Album Guide      [9]
Select 4/5[10]
The Village Voice A−[11]

Після виходу Dry отримав схвальні відгуки критиків.[12] У рецензії NME критик Ендрю Коллінз дав альбому 9/10 і назвав його збіркою «розумних, повторюваних, тихих гітарних віршів» і сказав: «Поллі витягує ці звуки з ями своєї розсіченої душі й витягує їх із рота стиснутими кулаками».[6] Рецензент Chicago Tribune Грег Кот назвав Dry «зубчастим, рвучким та сексуальним, але в той же час дезорієнтуючим» і порівняв альбом з Broken English (1979) Маріанни Фейтфулл і Horses (1975) Патті Сміт; Кот дав альбому три з половиною зірки з чотирьох можливих, зазначивши, що «найкращий гурт Великої Британії на даний момент — це не ще один гітарний клон My Bloody Valentine».[3] У статті для Entertainment Weekly Біллі Вайман описав Dry як «палючий портрет темної сторони жіночої психіки» і «безкомпромісний твір хвилюючої, обпалюючої краси», присудивши йому оцінку А+.[4] Рецензент Los Angeles Times Роберт Гілберн оцінив Dry на три з половиною з чотирьох зірок, написавши, що він «знаходиться десь посередині між … миттєвою класикою [і] спокусливою візитною карткою, яка сигналізує про появу нового надзвичайного артиста».[5] Критик Роберт Крістгау у своїй колонці у Village Voice описав Dry як «туманне, але важливе феміністичне розмежування між егоїстичним ревінням і чесним ірраціональним виливом», оцінивши його на A-.[11]

Ретроспективні рецензії на Dry також були переважно позитивними. Редактор AllMusic Стівен Томас Ерлвайн підсумував альбом як «потужну збірку брутально емоційних пісень, підкреслену вправною лірикою та приголомшливим голосом Гарві, а також м'язистим звучанням її тріо» у рецензії на чотири з половиною з п'яти зірок.[2] У статті для Pitchfork Лора Снейпс сказала, що Dry — «це вулкан і випалена земля навколо нього, розірвана зсувними гітарами, кантрі-панковою манією, перекрученим блюзом, глибоким екстримом і чистими квінтами, які б'ють, як валуни, скинуті згори».[7] Четверте видання The Rolling Stone Album Guide, опубліковане у 2004 році, присудило альбому три з половиною зірки з п'яти можливих.[9]

Комерційні результати ред.

Dry посів 11-те місце в UK Albums Chart і протримався в ньому п'ять тижнів. За місяць до виходу альбому його другий сингл, «Sheela-Na-Gig», посів 69 місце в UK Singles Chart.[13] Попри успіх у США, альбом не потрапив до жодного з чартів Billboard, проте у вересні 1992 року пісня «Sheela-Na-Gig» посіла 9 місце в чарті Billboard Modern Rock Tracks.[14]

Британська фонографічна індустрія (BPI) сертифікувала альбом Dry як «срібний» у березні 2005 року після відвантаження 60 000 копій.[15] За даними Nielsen SoundScan, станом на грудень 2005 року в США було продано 176 000 копій альбому.[16]

Нагороди ред.

У 1992 році Dry потрапив до списків найкращих альбомів року за версією кількох видань. Він посів 12 місце у списку найкращих альбомів року за версією Select,[17] 18 місце у списку «20 найкращих альбомів 1992 року» за версією Spin,[18] а також був відзначений у рубриці «Записи року» журналу Q.[19]

З того часу Dry потрапив до кількох списків найкращих альбомів усіх часів. Він посів 70 місце у списку «100 найкращих дебютних альбомів усіх часів» за версією Rolling Stone та 151 місце у списку «500 найкращих альбомів усіх часів» за версією NME.[20][21] Dry також увійшов до книги 1001 альбом, який ви повинні почути перед смертю.[22]

Композиції ред.

Всі тексти написані Пі Джей Гарві; вся музика написана Гарві, за винятком випадків, коли зазначено інше

#НазваАвтор музикиТривалість
1.«Oh My Lover»Пі Джей Гарві3:57
2.«O Stella»Пі Джей Гарві2:36
3.«Dress»Пі Джей Гарві3:16
4.«Victory»Пі Джей Гарві3:16
5.«Happy and Bleeding»Пі Джей Гарві4:50
6.«Sheela-Na-Gig»Пі Джей Гарві3:11
7.«Hair»Пі Джей Гарві3:45
8.«Joe»Пі Джей Гарві, Роб Елліс2:33
9.«Plants and Rags»Пі Джей Гарві, Роб Елліс4:09
10.«Fountain»Пі Джей Гарві3:52
11.«Water»Пі Джей Гарві4:32
39:54

Музиканти запису ред.

PJ Harvey Trio
Додаткові музиканти
  • Ян Олівер — бас (3, 5)
  • Бен Гроневельт — контрабас (3)
  • Майк Пейн — гітара (9)
  • Час Дікі — віолончель (9)
Технічний персонал
  • Head — продакшн, інженер запису
  • PJ Harvey — продакшн
  • Роб Елліс — продакшн, мікшування (5)
  • Марк Вернон — продакшн (3, 5)
Художнє оформлення
  • Foothold — макет
  • Марія Мохнач — фото

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ PJ Harvey on 'Dry' run. NME. London, England: IPC Media: 5. 27 February 1992.
  2. ↑ а б Erlewine, Stephen Thomas. Dry – PJ Harvey. AllMusic. All Media Network. Процитовано 30 грудня 2023.
  3. ↑ а б Kot, Greg (3 September 1992). P.J. Harvey: Dry (Indigo). Chicago Tribune. tronc. Процитовано 30 грудня 2023.
  4. ↑ а б Wyman, Bill (2 October 1992). Dry. Entertainment Weekly. № 138. Time. с. 59. Архів оригіналу за 20 November 2015. Процитовано 30 грудня 2023.
  5. ↑ а б Hilburn, Robert (26 July 1992). Pop Music: PJ Harvey, 'Dry' (Indigo). Los Angeles Times. Процитовано 30 грудня 2023.
  6. ↑ а б Collins, Andrew (28 March 1992). PJ Harvey – Dry (Too Pure). NME. Time UK. Архів оригіналу за 12 October 2000. Процитовано 30 грудня 2023.
  7. ↑ а б Snapes, Laura (14 August 2016). PJ Harvey: Dry. Pitchfork. Condé Nast. Процитовано 30 грудня 2023.
  8. ↑ Aston, Martin (June 1992). PJ Harvey: Dry (Too Pure, PURE 10). Q. № 69. Bauer Media Group.
  9. ↑ а б Hoard, Christian (2004). PJ Harvey. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The New Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). New York: Simon & Schuster. с. 368–69. ISBN 978-0-7432-0169-8. Процитовано 30 грудня 2023.
  10. ↑ Perry, Andrew (June 1992). PJ Harvey: Dry. Select. № 24. Ascential. с. 72.
  11. ↑ а б Christgau, Robert (20 October 1992). Consumer Guide. The Village Voice. Процитовано 30 грудня 2023.
  12. ↑ Thorpe, Vanessa (3 April 2016). PJ Harvey: a singular talent, she dances to her own tune | Profile | Music. The Guardian. Процитовано 30 грудня 2023.
  13. ↑ PJ Harvey | Full Official Chart History. Official Charts Company. British Phonographic Industry. Процитовано 30 грудня 2023.
  14. ↑ PJ Harvey – Chart history. Billboard. Prometheus Global Media. Процитовано 30 грудня 2023.
  15. ↑ Certified Awards. British Phonographic Industry. Архів оригіналу за 25 June 2014. Процитовано 30 грудня 2023. NB User must define search parameters either by entering «PJ Harvey» into Keywords, selecting «Artist» from Search by and clicking Search or by entering «Dry» into Keywords, selecting «Title» from Search by and clicking Search.
  16. ↑ Caulfield, Keith (27 December 2005). Ask Billboard: The Legend of Polly Jean. Billboard. Prometheus Global Media. Процитовано 30 грудня 2023.
  17. ↑ Planet 1992: What Happened and Where Were You?. Select. Ascential. January 1993.
  18. ↑ Marks, Craig (31 December 1992). PJ Harvey, Dry (Indigo/Island) – The 20 Best Albums of 1992. Spin. SpinMedia. Процитовано 30 грудня 2023.
  19. ↑ 1992: Recordings of the Year. Q. Bauer Media Group. December 1992.
  20. ↑ Staff writer(s) (22 March 2013). The 100 Best Debut Albums of All Time. Rolling Stone. Wenner Media. Процитовано 30 грудня 2023.
  21. ↑ Staff writer(s) (25 October 2013). The 500 Greatest Albums of All Time: 200-101. NME. Time UK. Процитовано 30 грудня 2023.
  22. ↑ Dimery, Robert, ред. (2011). 1001 Albums You Must Hear Before You Die (вид. 5th). London: Octopus Publishing Group. ISBN 978-1-8440-3714-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Dry_(альбом)&oldid=41649840