Diners Club International
Diners Club International (заснована як англ. Diners Club) — компанія, що випускає пластикові картки. Заснована 28 січня 1950 Френком К. Макнамарою, Альфредом Блумінгдейлом і Ральфом Снайдером. Після свого утворення стала першою в світі незалежною кредитною компанією, яка почала працювати з кредитними картками, орієнтованими в першу чергу для оплати подорожей та розваг.[1]
| Diners Club International | |
| Галузь промисловості | фінансові послуги |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 1950 |
 | |
| Країна |
 США |
| Організаційно-правова форма | публічна компанія |
| Місце заснування | Нью-Йорк |
| Батьківська організація | Discover Financiald |
| Розташування штаб-квартири | Рівервудс |
| Продукція | кредитна картка |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 45 663 |
| Офіційний сайт(англ.) | |
 Diners Club International у Вікісховищі | |
Історія ред.
У 1949 Френк Макнамара, директор кредитної компанії Hamilton Credit Corporation, не зміг розплатитися за вечерю в нью-йоркському ресторані, оскільки виявив, що залишив гаманець в іншому піджаку. Результатом незручної ситуації стала ідея заснувати англ. Diners Club - клуб ресторанних завсідників. Мета — дати можливість відвідувачам не обмежуватися готівкою, яка у них є при собі.
Суть: клуб видає своїм членам кредитні картки для розрахунку в ресторанах, які уклали з ним договір; виступає поручителем за зобов'язаннями своїх членів перед торговими партнерами та оплачує виставлені рахунки; члени клубу раз на місяць отримують виписку по виконаних транзакціях і протягом двох тижнів виплачують клубу всю суму. При цьому частину операційних витрат повинен нести партнер клубу (картка збільшує його виручку за відсутності ризику), для чого була введена комісія (5-7% від суми покупки), яку виплачував продавець, який приймає картку, її емітенту, і щорічний збір за випуск та обслуговування картки ($5). Компанія Diners Club почала свою діяльність 28 січня 1950 з початковим капіталом в 75 тис. доларів[2].
Картки являли собою паперовий прямокутник та спочатку поширювалися серед постійних клієнтів ресторанів та друзів засновників. До кінця 1950 в компанії було близько 20 тис. клієнтів, картки приймалися в 285 ресторанах.
З середини 1950-х компанія почала міжнародну діяльність, ставши першою міжнародною платіжною системою, що працює з кредитними картками.
У 1955 компанія Diners Club вийшла на Американську фондову біржу.
У 1981 Diners Club придбана Сітібанком, що входять в Citigroup.
У 2004 почалася співпраця між Diners Club і MasterCard. Пластикові картки Diners Club, випущені в США і Канаді, отримали логотип MasterCard та 16-значний номер рахунку. Вони можуть використовуватися в будь-якій точці, що приймає картки MasterCard.
1 липня 2008 Diners Club International продана за 165 млн. доларів компанії Discover Financial Services. У травні 2008 року Федеральна торгова комісія схвалила транзакцію, а 1 липня 2008 року вона була завершена.[3]
Придбання Банком Монреаля ред.
У листопаді 2009 Сітібанк оголосив, що північноамериканська франшиза Diners Club International буде продана Bank of Montreal. Угода давала Банку Монреаля ексклюзивні права на видачу карток Diners в США і Канаді. У той час банк повідомляв, що Diners Club добре вписується в існуючий бізнес комерційних карток, додаючи, що комерційні картки залишаються одним з найбільш швидко зростаючих сегментів в бізнесі кредитних карток.[4]
Швейцарська та німецька франшиза ред.
По угоді, закритою 6 серпня 2010, Сітібанк продав швейцарську та німецьку франшизи приватній інвестиційній групі, очолюваною Anthony J. Helbling.[5]
Британська та ірландська франшиза ред.
7 серпня 2012 Citigroup Inc. оголосила про продаж франшизи Diners Club у Великій Британії та Ірландії приватній інвестиційній групі Affiniture Cards Ltd.[6]
Бразильська франшиза ред.
21 листопада 2018 року було оголошено, що Diners Club International та бразильська карткова асоціація Elo розширюють своє партнерство: вони запустили картки Elo Diners Club International у Бразилії. Картки працюють через глобальну мережу Discover Global Network і приймаються до оплати в 42 мільйонах торгових точок і 2 мільйонах банкоматів у понад 190 країнах і територіях.[7]
Примітки ред.
- ↑ Diners Club Review. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 26 травня 2011.
- ↑ Юржік, 2007.
- ↑ Discover completes purchase of Diners Club -- chicagotribune.com. web.archive.org. 6 липня 2008. Архів оригіналу за 6 липня 2008. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ BMO to buy Diners Club franchise (requires subscription)
- ↑ Diners Club Press Release Transition of DC Switzerland and DC Germany to New Ownership. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 30 квітня 2014.
- ↑ Citi Sheds Diners Club UK Ireland Biz. Community.nasdaq.com. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 20 серпня 2012.
- ↑ Elo Extends Partnership with Discover to Launch Elo Diners Club International Cards in Brazil. Business Insider. 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
Література ред.
- Павло Юржік. Платіжні картки. Енциклопедія 1870-2006 = Platebni karty: Encyklopedie 1870-2006. — М. : «Альпіна Паблишер», 2007. — 296 с. — ISBN 5-9614-0436-6.
Посилання ред.
- Історія Diners Club. З карткою по життю [Архівовано 23 липня 2012 у Wayback Machine.] // Журнал «Коммерсант Деньги», № 49 (806), 13.12.2010
- Офіційний вебсайт [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] Diners Club International
- Diners Club USA [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Diners Club Canada [Архівовано 17 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Discover gets antitrust OK for Diners Club buy [Архівовано 13 квітня 2009 у Wayback Machine.]. Стаття в Reuters.
|
Це незавершена стаття з фінансів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |