Dama celiae
| †Dama celiae Час існування: середній плейстоцен 0.374–0.3 млн р. т. | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Художня реконструкція
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Dama celiae van der Made, Rodríguez-Alba, Martes, Gamarra, Rubio-Jara, Panera & Yravedra, 2023 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Dama celiae — вимерлий вид лані, що існував на Піренейському півострові в середньому плейстоцені (приблизно 374—300 тис. років тому). Характерною особливістю є панти, які, на відміну від сучасних видів, не були розширені, як лопата, а мали лише два кінці на стрижень.[1]
Скам'янілості
ред.
Викопні рештки лані виявлені у долині річки Мансанарес у провінції Мадрид в Іспанії. Знахідки складаються з фрагментів рогів.
Вид названий на честь Селії Касадо Сарріон, але автори таксона не вказу на причину вшанування цієї особи.
Опис
ред.Це олень середнього розміру. Самці з рогами з великими спрямованими вгору надбрівними зубцями та головними пучками, спрямованими назад і загнутими вбік і знову назад, без значного вигину вгору та без ознак подальшого роздвоєння, значного сплощення або пальмації. Роздвоєння головного променя відбувається низько над заусенцем.
Класифікація
ред.Описувачі постулюють, що види Dama втратили точки біфуркації в рогах протягом геологічного часу, утворивши лінію: Dama farnetensis — Dama vallonnetensis — Dama roberti — Dama celiae.
Палеоекологія
ред.
D. celiae жив поряд з іншими оленями Haplodoiceros (з подібними рогами) і Dama clactoniana. Усі ці види були приблизно однакового розміру. Також у долині жив гігантський олень Megaloceros matritensis. Усі ці види або рідкісні, або невідомі в решті Європи, що свідчить про те, що вони були ендемічними або пристосованими до певного середовища. У цих же шарах виявлені кам'яні знаряддя неандертальців, що належать до ашельської культури. Ймовірно, представники цього виду полювали та споживали місцевих ланей, про що свідчать порізи на скам'янілостях D. celiae.[2]
Примітки
ред.- ↑ Jan van der Made, Juan José Rodríguez-Alba, Juan Antonio Martos, Jesús Gamarra, Susana Rubio-Jara, Joaquín Panera and José Yravedra. 2023. The Fallow Deer Dama celiae sp. nov. with Two-pointed Antlers from the Middle Pleistocene of Madrid, A Contemporary of Humans with Acheulean Technology / Лань Dama celiae sp. nov. з двокінцевими рогами середнього плейстоцену Мадрида, сучасника людей з ашельською технологією. Archaeological and Anthropological Sciences.15: 41. DOI: 10.1007/s12520-023-01734-3
- ↑ Novataxa
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |