Crescentia cujete

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні рослини (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди(Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Біньйонієві (Bignoniaceae)
Рід: Crescentia
Crescentia cujete
L.
Посилання
Вікісховище: Crescentia cujete
EOL: 578228
IPNI: 319161-2
ITIS: 34332
МСОП: 144274257
NCBI: 1125401

Crescentia cujete, в популярній літературі горля́нкове де́рево[1]  — багаторічна рослина родини біньйонієвих.

Опис ред.

Листяне дерево до 10 м заввишки, що скидає листя у посушливу пору року. Лійкоподібні запашні кремового чи рожевого кольору квіти сидять безпосередньо на товстих нижніх гілках (кауліфлорія). Таке розміщення пояснюється тим, що дерево запилюють кажани і так їм легше знайти квітки. Плоди горлянкового дерева завширшки 30 см і містять солодкувато-кислу їстівну м'якоть з численним насінням.

Поширення та екологія ред.

Росте у саванах, заростях ліан, рідколіссі від Центральної Мексики до Болівії.

Практичне використання ред.

Плід рослини схожий на плід звичайної тикви (горлянки), звідки й походить назва дерева. Плоди обох рослин мають міцну оболонку, тому їх використовують для виготовлення традиційного посуду, іграшок, музичних інструментів.

Молоді плоди інколи маринують. З насіння виготовляють сироп «карабобо». Смажене насіння використовують як замінник кави. З листя роблять супи.[2]

Галерея ред.

Джерела ред.

  1. Родд Тоні, Стекхауз Дженніфер. Ліс. Енциклопедичний путівник. — К.: Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 141.
  2. Crescentia cujete - Useful Tropical Plants. tropical.theferns.info. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 16 червня 2017.