Coriaria — єдиний рід родини коріарових, який був описаний Ліннеєм у 1753 році[3][5]. Він включає 14 видів[6] невеликих дерев, кущів і напівчагарників, які широко , але розрізнено поширені в тепло-помірних регіонах світу аж до Середземноморського регіону, південної та східної Азії, Нової Зеландії (де деякі види є альпійськими), острови Тихого океану, Центральна та Південна Америка[4][7][8].

Coriaria
Coriaria ruscifolia
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Coriariaceae
Mirb.[1]
Рід: Coriaria
L. 1753
Типовий вид
Coriaria myrtifolia
ареал Coriaria
Синоніми[4]
  • Heterocladus Turcz.
  • Heterophylleia Turcz.
Вікісховище: Coriaria

Листки супротивні або в кільцях, прості, 2–9 см завдовжки, без прилистків. Квітки зібрані в китиці завдовжки 2–30 см, кожна квітка дрібна, зеленувата, з п’ятьма дрібними пелюстками. Плід — малий і блискучий чорний (іноді жовтий або червоний) ягодоподібний роздутий віночок, дуже отруйний у кількох видів, хоча у C. terminalis їстівні. Принаймні кілька представників цього роду є небобовими азотфіксаторами.

Види ред.

Скам'янілості ред.

Скам'янілості коріарових у вигляді пилку та насіння відомі з міоцену Європи[9]. Відкриття пилкових зерен із ранньокампанських (приблизно 82 млн років тому) відкладень в Антарктиді, які були описані як Coriaripites goodii, розширює літопис скам’янілостей родини та є на сьогоднішній день найстарішою скам’янілістю порядку Cucurbitales[10].

Примітки ред.

  1. Angiosperm Phylogeny Group (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III. Botanical Journal of the Linnean Society. 161 (2): 105—121. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x.
  2. Лектотип, визначений by M. L. Green, Prop. Brit. Bot. 192 (1929).
  3. а б Tropicos, Coriaria L.
  4. а б Kew World Checklist of Selected Plant Families
  5. Linnaeus, Carl von. 1753. Species Plantarum 2: 1037 in Latin
  6. Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. Magnolia Press. 261 (3): 201—217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1.
  7. Davidse, G., M. Sousa Sánchez, S. Knapp & F. Chiang Cabrera. 2014. Saururaceae a Zygophyllaceae. 2(3): ined. In G. Davidse, M. Sousa Sánchez, S. Knapp & F. Chiang Cabrera (eds.) Flora Mesoamericana. Universidad Nacional Autónoma de México, México
  8. Flora of China Vol. 11 Page 333 马桑科 ma sang ke Coriariaceae
  9. Else Marie Friis, Peter R. Crane, Kaj Raunsgaard Pedersen (2011). Early Flowers and Angiosperm Evolution. Cambridge University Press. ISBN 0521592836
  10. Renner SS, Barreda VD, Tellería MC, Palazzesi L, Schuster TM. (2020). The evolution of Coriariaceae (Cucurbitales) in light of a new early Campanian (ca. 82 Mya) pollen record from Antarctica. Taxon. 69 (1): 87—99. doi:10.1002/tax.12203.