Лорікет червоногорлий
| Лорікет червоногорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Vini amabilis (Ramsay, 1875) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Charmosyna amabilis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Лоріке́т червоногорлий[2] (Vini amabilis) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Цей рідкісний вид є ендеміком Фіджі.
Опис
ред.
Довжина птаха становить 18 см. Забарвлення переважно зелене. Груди, живіт, гузка і нижні покривні пера крил жовтувато-зелені. Щоки, підборіддя, нижня частина обличчя і горло червоні, горло окаймлене вузькою жовтою смугою. Навколо очей темно-сірі кільця, скроні синьо-зелені. Хвіст зверху зелений з широкою жовтою смугою на кінці, знизу оливково-жовтий. Стегна темно-червоні. Райдужки жовті, дзьоб і лапи оранжеві.
Поширення і екологія
ред.Червоногорлі лорікети мешкають на островах Віті-Леву, Вануа-Леву, Тавеуні[en] і Овалау[en]. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, віддають перевагу густим гірським тропічним лісам. Зустрічаються зграйками, на висоті від 120 до 1000 м над рівнем моря. Живляться нектаром, пилком і квітками. Ведуть кочовий спосіб життя, мігрують в пошуках квітучих дерев.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція червоногорлих лорікетів становить менш ніж 50 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також хижацтво з боку інтродукованих щурів, індійських мангустів і диких кішок.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Vini amabilis. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
Джерела
ред.- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |