Джміль червонуватий

вид комах
(Перенаправлено з Bombus ruderatus)
Джміль червонуватий

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Джміль (Bombus)
Вид: Джміль червонуватий
Bombus ruderatus
(Fabricius, 1775)
Посилання
Вікісховище: Bombus ruderatus
Віківиди: Bombus ruderatus
EOL: 1177352
МСОП: 13356564

Джміль червонува́тий (Bombus ruderatus) — перетинчастокрила комаха родини Бджолиних.

Назва ред.

Видовий епітет ред.

Видовий епітет лат. ruderatus перекладається як укр. руїнний або укр. сміттєвий та вказує на рудеральне оселище цього виду[1][2].

Опис ред.

Довжина тіла маток — 20-22 мм, самців — 18-20 мм. Довжина щік майже в 2 рази більша за ширину мандибул у місці їх прикріплення. Ширина перев'язки із чорних волосків між крилами трохи більша за ширину перев'язки з жовтих волосків на передній частині спинки.

Особливості біології ред.

Соціальний вид. Самиці запліднюються самцями восени, після чого зимують під землею в норах мишоподібних гризунів або під мохом чи листям, а навесні кожна молода матка самостійно будує гніздо на поверхні землі або в норах гризунів. Літає з квітня до жовтня. В одному гнізді вирощується до 100 робочих особин та приблизно така ж кількість репродуктивних особин — самців і майбутніх маток, статевої зрілості матки досягають навесні наступного року; матки живуть 1 рік, а робочі особини від 1 до 3 місяців.

Поширення ред.

Ареал цього виду охоплює територію Давнього Середземномор'я на схід до Малої Азії.

На території України вид трапляється у західних, північних та центральних районах. За останнє десятиріччя зареєстрований у Харківській, Донецькій областях та в Криму. Нещодавно також підтверджено його знахідку на західному Поділлі та Закарпатті (за даними І. Б. Коновалової, 2005, 2007).

Значення ред.

Джміль червонуватий — запилювач квіткових рослин, в тому числі сільськогосподарських, таких як огірки, гарбузи та інші баштанні культури.

Загрози та охорона ред.

Основними факторами, що призводять до зниження чисельності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, луків або скошування рослин та загибель дорослих особин при обробках полів пестицидами.

Охороняється в Українському степовому, Опуцькому, Карадазькому природних заповідниках та у природному заповіднику «Медобори». Необхідно створити заказники та нові заповідники в інших осередках мешкання виду.

Посилання ред.


  1. Peter J. Jarvis. The Pelagic Dictionary of Natural History of the British Isles. — Exeter, UK : Pelagic Publishing Ltd, 2020. — С. 115. — ISBN 978-1-78427-196-1.
  2. Миронова В., Корольова Н., Ластовець М. Українсько-англійсько-латинський словник. — Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. — С. 261. — ISBN 978-966-439-964-4.