Baccharis coridifolia
| Baccharis coridifolia | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Baccharis coridifolia DC., 1836 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Baccharis coridifolia — вид квіткових рослин родини айстрові (Asteraceae).[1]
Поширення ред.
Вид поширений на півдні Бразилії, у Парагваї, Уругваї та на північному сході Аргентини. Росте у степах, добре пристосована до посушливого та спекотного клімату.
Опис ред.
Це багаторічний чагарник, заввишки від 30 до 90 см. Листки лінійні, чергові, від 1 до 3 см завширшки, без ребер, гладкі, з дрібнозубчастими краями. Квітка дрібна, помаранчевого кольору.
Токсичність ред.
Всі частини рослини отруйні, але квіти і насіння мають найбільшу токсичність. Шкодить великій рогатій худобі, вівцям і свиням. Вона містить отруйні речовини з групи трихотеценів: рорідин А і рорідин Е, що виробляються грибами роду Myrothecium, які ростуть у симбіозі з Baccharis. Рослина також містить смолу, алкалоїди (бакарин) і зеленувато-жовту ефірну олію. Отруєння проявляється у прогресуючому схудненні худоби і легко лікується зміненням корму, але тривале споживання рослини призводить до некрозу шлунково-кишкового тракту.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ The Plant List (2010). Baccharis coridifolia. Процитовано 20 травня 2022.
Посилання ред.
- Aljaro ME et al. 1984. Life cycle of Rachiptera limbata (Diptera, Tephritidae) and its relationship with Baccharis linearis (Compositae).Rev. Chil. Hist. Nat. 57: 123.
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |