Babiacetus
Babiacetus — вимерлий рід ранніх китоподібних, який жив під час пізнього лютеційського середнього еоцену Індії (від 47.8 до 40.4 мільйонів років тому)[1][2]. Він отримав назву на честь свого типового населеного пункту, утворення Харуді[3] в Бабіа-Хіллз, район Катч, Гуджарат, Індія[2].
| Babiacetus | |
|---|---|
| |
| lower jaw of Babiacetus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Інфраряд: | Китоподібні (Cetacea) |
| Родина: | †Protocetidae |
| Підродина: | †Georgiacetinae |
| Рід: | †Babiacetus Trivedy та Satsangi, 1984 |
| Види | |
| |
Babiacetus є одним з найбільших протоцетид[4]. Його гідродинамічний череп і загострені, передньо-задні орієнтовані різці типові для археоцетів. Щільно окостеніла слухова булла і великий нижньощелепний канал свідчать, що вона була пристосована для слуху у воді[5].
Його великий розмір, а також міцні зуби свідчать про те, що він харчувався більшими рибами або водними хребетними, або тим і іншим. На сьогоднішній день знайдено лише черепні останки, тому нічого не відомо про спосіб пересування Бабіцета або ступінь адаптації у воді[5].