Чорна котяча акула довгоголова

Чорна котяча акула довгоголова (Apristurus longicephalus) — рід скатів родини Котячі акули. Інша назва «гладенькочеревна чорна котяча акула».

Опис

Загальна довжина досягає 59-60 см. Голова сильно подовжена, становить 25% довжини усієї акули. Звідси походить назва цієї акули. Морда сплощена. Ніс вузький та довгий, на кінці звужується. Очі невеликі, овальні, горизонтальної форми з мигальною перетинкою. Позаду них розташовані невеличкі бризкальця. Ніздрі довгі, вкриті носовими клапанами. Рот відносно короткий, сильно зігнутий. На верхній щелепі розташовано 36-44 рядків зубів, на нижній — 45. зуби на обох щелепах однакового розміру та форми: дрібні, з 3 або 5 верхівками, високою центральною та низькими боковими верхівками. В кутах рота присутні чітко виражені губні борозни. У неї 5 пар коротких зябрових щілин. Тулуб стрункий та м'який. Луска дрібна, розкидана по шкірі, що надає останній шорстисто-оксамитовий вигляд. На тілі є ділянки, де луска відсутня — між плавцями, з боків, на краях плавців. Грудні плавці великі та широкі. Кількість витків спірального клапана шлунка 13-17. Має подовжену дванадцятиперсну кишку, яка дорівнює спіральному клапану, що не властиво іншим акулам. Має 2 невеличкі спинні плавці, розташовані ближче до хвостового плавця, за черевними плавцями. Перший спинний плавець з округлою верхівкою. Задній спинний плавець дещо більший за передній. Анальний плавець довгий та широкий, відділений від хвостового виїмкою. Хвостовий плавець довгий і вузький, становить 30% загальної довжини акули.

Забарвлення коливається від темно-коричневого до темно-сірого та чорного. Ділянки без луски та ротова порожнина мають чорний колір.

Спосіб життя

Тримається на глибинах від 500 до 1140 м. Доволі повільна та малорухлива акула. Не утворює великих скупчень. Полює на здобич біля дна, є бентофагом. Живиться переважно глибоководними креветками та морськими червами, а також дрібною костистою рибою.

Статева зрілість у самців настає при розмірах 42-49 см, у самиць — 50-51 см. Це яйцекладна акула. Самиця відкладає 1 яйце з вусиками, якими закріплюється за ґрунт. Є єдиним видом акул, що має якості рудиментарного гермафродитизма. Кожна особина при необхідності може бути самцем або самицею, оскільки мають статеві органи протилежної статі.

Не є об'єктом промислового вилову.

Розповсюдження

Представлена окремим ареалами, з яких найбільшими є два: від Японії до північно-східного узбережжя Китаю; в акваторії Філіппінських островів. Зустрічається також біля північної Австралії, о. Нова Каледонія, Сейшельських островів, Мозамбіку.

Джерела

• Compagno, L.J.V. (1984). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Food and Agricultural Organization. p. 271. ISBN 92-5-101384-5.