Anomalini
| Anomalini | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Anomala dubia в Міжрічинському парку (Україна)
| ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Anomalini — триба пластинчастовусих жуків підродини Rutelinae. Об'єднує близько 50-60 родів, що представлені майже в усіх біогеографічних регіонах. Серед них один з найбільших родів жуків і тварин узагалі Anomala, який налічує не менше 1000 видів.
Кількість родів у трибі за даними різних авторів відрізняється, оцінки коливаються від 50 до 65[1].
Спосіб життя ред.
Денні або нічні жуки. Нічні види активно летять на світло. Імаго гризуть листя, квітки чи плоди покритонасінних рослин, деякі живляться частинами голонасінних; часто майже не їдять або не харчуються взагалі. Личинки живуть у ґрунті, живляться коренями рослин чи перегноєм. Станом на 2003 рік личинки були описані лише для представників 4 родів: Anomala, Callistethus, Strigoderma, Popillia[2].
Значення для людини ред.
Серед представників триби чимало видів, які пошкоджують культурні рослини. Серед них злакові пошкоджують представники роду Anisoplia, садові культури в Європі види кузька металічна та Phyllopertha horticola, чай у Шрі-Ланці Singhala tenella, сою в Японії вид Anomala rufocuprea[2].
Частина видів розширює свій ареал і є інвазійними. Серед таких видів багато стають шкідниками сільського господарства. Серед них японський жук, кузька металічна та Anomala orientalis у Північній Америці, Anomala sulcatula на атолі Мідвей[2].
Таксономія ред.
Уперше групу Anomalini запропонував Герман Бурмайстер у 1844 році в складі 6 родів, зокрема 74 видів у складі роду Anomala. Пізніше 1851 року Еміль Бланшар[en] включив до триби вже 14 родів. Повний аналіз родового складу триби й надалі не виконаний[3]
Трибу розділяють на 4 підтриби[1]:
- Anomalina Streubel, 1839
- Anisopliina Burmeister, 1844
- Isopliina Peringuey, 1902
- Popilliina Ohaus, 1918
Примітки ред.
- ↑ а б Ratcliffe, B. C., Jameson, M. L., Zorn, C. (2018) Ganganomala saltini Ratcliffe, Jameson, and Zorn, a new genus and species of Anomalini (Coleoptera: Scarabaeidae: Rutelinae) from Bangladesh and Nepal, with a revised circumscription of the tribe. The Coleopterists Bulletin, vol. 72, no. 4, pp. 717—735. https://doi.org/10.1649/0010-065X-72.4.717 (англ.)
- ↑ а б в Mary Liz Jameson, Aura Paucar-Cabrera, Angel Solís, Synopsis of the New World Genera of Anomalini (Coleoptera: Scarabaeidae: Rutelinae) and Description of a New Genus from Costa Rica and Nicaragua, Annals of the Entomological Society of America, Volume 96, Issue 4, 1 July 2003, Pages 415–432, https://doi.org/10.1603/0013-8746(2003)096[0415:SOTNWG]2.0.CO;2 (англ.)
- ↑ Morón, M. A., and A. Ramírez-Ponce. 2012. Mesoamerican genera of Anomalini (Coleoptera: Melolonthidae: Rutelinae): A brief review. Trends in Entomology 8: 97–114(англ.)
Література ред.
- Ramírez-Ponce, Andrés, Bitar, Alberto, & Curoe, (2014). Two new species of Paranomala (Coleoptera: Melolonthidae: Rutelinae: Anomalini) from Mexico and Costa Rica with remarkable modifications on the pronotum. Revista mexicana de biodiversidad, 85(4), 1054-1060. https://doi.org/10.7550/rmb.45731 (англ.)(ісп.)
- Прокофьев А. М. К СИСТЕМАТИКЕ ПОДТРИБЫ ANOMALINA В ЮГО-ВОСТОЧНОЙ АЗИИ (COLEOPTERA: SCARABAEIDAE: RUTELINAE: ANOMALINI) // Амурский зоологический журнал. 2021. №4. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/k-sistematike-podtriby-anomalina-v-yugo-vostochnoy-azii-coleoptera-scarabaeidae-rutelinae-anomalini(рос.)(англ.)