Aloe austroarabica
Aloe austroarabica (укр. Алое австроарабіка, Алое південноаравійське)[1] — сукулентна рослина роду алое.
| Aloe austroarabica | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. austroarabica
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe austroarabica | |
Етимологія ред.
Видова назва походить від місця зростання цієї рослини на півдні Саудівської Аравії, від лат. auster — південь і лат. arabicus — аравійське.[2]
Морфологічні ознаки ред.
Рослини утворюють одиночні розетки 50-80 см із сірозеленого зі слабкими білими плямами листя. Квітки червоні. Період цвітіння — червень-липень.
Історія ред.
Цей вид алое знайдений у квітні 1994 року в провінції Асір, за 17 км від міста Абха, на висоті 1 100 метрів над рівнем моря. Вперше описаний у червні 2007 року Томом Маккоєм і Джоном Лавраносом, в журналі Американського товариства любителеів кактусів і сукулентів (англ. Cactus and Succulent Society of America) «Cactus and Succulent Journal»[3].
Місця зростання ред.
Зростає на півдні Аравійського півострова в Саудівській Аравії і Ємені. Ендемічна рослина Аравійського півострова.
Охоронні заходи ред.
Цей вид занесений до Червоної книги зникаючих рослин Ємену[4].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ [Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]
- ↑ Cactus and Succulent Society of America — Journal 2003 No 3. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
- ↑ Red List data of Yemen endangered plants by Abdul Wali Al Khulaidi and Tony Miller (EPA, Sana, 2010) [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.), (араб.)
Література ред.
- Tom A. McCoy & John J. Lavranos. Aloe austroarabica McCoy & Lavranos — a new species — and a review of the taxonomic status of Aloe doei Lavranos // Cactus and Succulent Society of America VOL.75, May-June 2003 No.3
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Govaerts, R. (2003). World Checklist of Seed Plants Database in ACCESS G: 1-40325.
- McCoy, T. A. & Lavranos, J. J. Original description of Aloe austroarabica. 75, (2003).
Посилання ред.
Джерела ред.
- Growing Aloes in warm climates [Архівовано 14 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Aloe austroarabica на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/100145291 [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Aloe austroarabica на сайті «eMonocot» (англ.)
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |