ARL 44 — один з французьких танків, розроблений під час Другої світової війни. Базувався на довоєнному піхотному танку B1bis. Класифікувався як перехідний танк.

ARL-44
Тип важкий танк, винищувач танків
Схема: моторно-трансмісійне відділення по заду, бойове по середині
Історія використання
На озброєнні з 19501953
Оператори Франція Франція
Історія виробництва
Розробник Рено
Виробник Франція Франція, Рено, FAHM
Виготовлення 19481949
Виготовлена
кількість
60
Характеристики
Вага 47,2 т (суха)
50 т (бойова)
Довжина 7150
Ширина 3400
Висота 3200 (3000 по башні)
Обслуга 5

Калібр 90 мм DCA 45
Підвищення -5, +20
Траверс 360
Приціл телескопічний

Броня сталева катана, лита
Лоб: верх: 120/42°, низ: 60/42°
Борт: верх: 50/90°, низ: 60/90°
Корма: 50
Дах: 15
Днище: 15
Башта: лоб: 110/18°, маска гармати: 60/90°, борт: 30/21°, корма: 30/12°, дах: 10/0°
Головне
озброєння
боєкомплект: 37 снарядів
Другорядне
озброєння
пара 7,5 мм кулеметів
Двигун "Майбах" HL 230
670 к.с.
Питома потужність 12,37 к.с./т
Підвіска пружина, по 18 опорних, 1 ведучому і 1 натяхному катку на борт. Опорні катки зблоковані у каретку по 4 штуки, задня каретка з двома катками
600 мм
тиск на ґрунт: 900 кг на
Дорожній просвіт 450
колія: 2800
Паливо бензин
Швидкість шосе: 35,75 км/год (вперед)
7,5 км/год (назад)
Прохідність рів: 2,8 м
брід: 1,3 м

ARL 44 у Вікісховищі

Був важливим технологічним стрибком для французького танкобудування. При застарілій ходовій частині та поганій бортовій і кормовій броні все таки був на рівні танків Пантера, які часто французи брали для порівняння.

Корпус танка був виконаний у дусі німецького танкобудування. Башта ACL-1 була лита та мала товщину 90 мм,але заводи не мали потужності для виготовлення ACL-1,тому фірмою "Шнейдер" була розроблена нова сучасна башня з 90-мм гарматою DCA 45 зі швидкістю польоту снаряда до 1000 м/с і бронебійністю до 200 мм з відстані в 1000 м і точністю стрільби кращою за танк Пантера.

Танк стали класифікувати як винищувач танків. Було випущено всього 60 таких танків. Загалом танк виявився архаічним і застарілим, особливо на тлі англійського Центуріона, американських M26 Pershing, M46 Patton і радянського ІС-3, тому 1953 був знятий з озброєння і взятий за мішені.

Історія створення ред.

Відразу ж після звільнення від окупації у Франції поновилися роботи зі створення власних бойових машин, розпочаті ще до захоплення країни німцями в 1940 році. У 1938 році Франція почала розробку нової машини на базі шасі В1. За проєктом танк передбачалося оснастити баштою абсолютно нової конструкції і встановити в ній 75-мм довгоствольну гармату. До моменту захоплення Франції німецькими військами проєкт все ще перебував у стадії розробки. Конструктори продовжували роботу в таємниці від загарбників, і в 1944 році, відразу ж після звільнення Парижа, нова модель танка була негайно запущена у виробництво. Перший серійний танк був випущений в 1946 році, що являло собою справжній подвиг французької промисловості, особливо якщо взяти до уваги її стан після чотирьох років окупації. Машина отримала позначення ARL-44 і стала називатися перехідним танком.

Спочатку планувалося випустити 300 машин цього типу, але врешті-решт ця кількість скоротилася до 60 одиниць, які надійшли на озброєння 503-го танкового полку і в його складі в перший і останній раз були показані публічно під час військового параду 14 липня 1951 року. Виробництво було доручено фірмі «Рено». А фірма «Шнейдер» поставляла для них башти нового зразка.

Опис конструкції ред.

Гусениці і підвіска були подібні до тих, які використовувалися на В1, але корпус, башта і двигун були розроблені з нуля і не мали аналогів у французькому танкобудуванні. Як основне озброєння була прийнята вдосконалена 90-мм зенітна гармата фірми «Шнейдер» з початковою швидкістю снаряда 830 м/с. Вона встановлювалися в башті багатогранної форми.

Лобові броньові деталі корпусу були виконані з доцільним нахилом. Механік-водій і його помічник розташовувалися попереду у відділенні управління, а три інших члена екіпажу розміщувалися в башті. Моторно-трансмісійне відділення знаходилося в кормовій частині. Слідом за ARL-44 повинен був піти танк ARL-50, але, не дивлячись на те, що були виготовлені і навіть випробувані кілька прототипів цієї машини, вона не пішла в серійне виробництво, так як до цього моменту французька армія почала отримувати у великих кількостях американські М47. Танк ARL-44 був перехідною конструкцією і нагадував французькі довоєнні моделі. Він володів достатньою вогневою міццю, гарною бронею і задовільною мобільністю. Із 1947 по 1953 рік 60 ARL-44 знаходилися на озброєнні 503-го танкового полку французької армії.

Посилання ред.

Література ред.

  • Г.Л. Холявский. Энциклопедия танков 1915-2000 гг. — Харвест, 1998. — ISBN 985-433-253-5.
  • Roger Ford. The world's great tanks: From 1916 to the present day. — Barnes & Noble, 1997. — ISBN 978-0760705933.
  • Jean-Gabriel Jeudy. Chars de France. — 1997. — ISBN 978-2726883693.